Росія готує дешеві крилаті ракети: чим Україна відповідатиме на швидкість 750 км/год

Про новий етап повітряної війни попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним "Флеш". За його оцінкою, дешеві крилаті ракети можуть масово з'явитися у російських військ приблизно через п'ять-шість місяців.

Йдеться про компактні зразки типу "Бандероль", "Дань Т", "Дань М" і "Гербера 5". Якщо нинішні реактивні "Шахеди" розвивають близько 500 км/год, то нові засоби ураження здатні на 500–750 км/год. Небезпека не лише у швидкості: такі ракети можуть маневрувати та заходити на ціль на гранично малих висотах, що ускладнює їхнє вчасне виявлення й перехоплення.

За словами Бескрестнова, якщо його дані підтвердяться, йдеться не про поодинокі удари. Росія вже замовила виробництво таких ракет у кількості, співставній із замовленнями реактивних ударних дронів, тож Москва потенційно готується застосовувати їх масово в комбінованих атаках.

"Це вже не реактивні "Шахеди", а це, звичайно, вже ракети. І їхня швидкість складе 500, 600, 700, 750 км/год", — зазначив він.

Окрема проблема — швидкісні дрони-перехоплювачі, які Україна розробляє проти реактивних "Шахедів", не обов'язково будуть ефективними проти повноцінних крилатих ракет. На думку Бескрестнова, власні відносно дешеві твердопаливні ракети для боротьби з такими цілями потрібно розробляти вже зараз.

Паралельно Росія вдосконалює й самі "Шахеди". Бескрестнов звернув увагу на модифікацію Shahed-Seeker із потужною камерою: після виявлення та захоплення цілі безпілотник може атакувати її за допомогою оптичного наведення, тому традиційні засоби радіоелектронної боротьби вже не гарантують його нейтралізацію.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає: якщо російські засоби ураження справді вийдуть на швидкість 600–750 км/год, це означатиме перехід від ударних дронів до характеристик, близьких до крилатих ракет. Відповідь на таку загрозу, на його переконання, слід було готувати заздалегідь.

"Тобто ми зараз говоримо про те, що з'являються реактивні дрони-перехоплювачі. Декілька таких зразків уже було презентовано. Хоча, насправді, з урахуванням того, що перший реактивний дрон у росіян з'явився ще в січні 2024 року і вони почали використовувати їх проти України, якось ми дуже повільно чухаємося у цьому питанні. Тільки через два з половиною роки починають з'являтися дрони-перехоплювачі на реактивній тязі", — каже Коваленко.

Один із варіантів протидії — перехоплювачі, здатні розвивати щонайменше співставну швидкість, близько 600–650 км/год. Проте, за словами експерта, російські дрони-камікадзе поступово наближаються за характеристиками до дозвукових крилатих ракет і можуть сягнути 850–900 км/год. На цьому етапі Україні доведеться переходити до іншого класу засобів — дешевих керованих зенітних ракет малого радіуса дії.

"Тут уже йдеться про створення дешевої зенітної керованої ракети малого радіуса дії. Ми повертаємося до того, чим повинні були займатися ще у 2022 році. Тобто створювати власні системи протиповітряної оборони малого і середнього радіуса і якомога швидше, щоб протидіяти цим загрозам уже на рівні ракетних швидкостей — приблизно в межах двох Махів. Щоб це була надзвукова швидкість, щоб ракета могла наздогнати ціль і дуже швидко її знищити", — говорить він.

Водночас така ракета має бути не лише швидкою, а й дешевою. Саме висока вартість боєприпасів для західних систем ППО залишається однією з головних проблем у боротьбі з масовими дешевими цілями. Коваленко наводить приклад ракет APKWS для VAMPIRE із середньою вартістю 15–20 тисяч доларів — це значно менше за середню вартість реактивного дрона, але Україні, на його думку, слід не розраховувати на постачання, а виробляти власні аналоги, ще дешевші.

"Виробляти зенітну керовану ракету собівартістю 5 тисяч доларів — це цілком можливо для України. У нас є такі можливості. І саме таке масове виробництво нам потрібно було ще декілька років тому", — підкреслює експерт.

Головний ризик, за його словами, — знову зробити ставку лише на один тип протидії, зосередившись на дронах-перехоплювачах і відклавши розвиток дешевих зенітних ракет. На запитання, чи реально підготуватися за пів року, про які говорить "Флеш", Коваленко відповідає ствердно: "Теоретично і практично — так. Все залежить від того, чи будуть на це звертати увагу так, як це потрібно".

Він нагадує, що Україна вже мала схожу ситуацію з реактивними дронами: про їхню появу було відомо заздалегідь, але масштабної роботи над засобами перехоплення завчасно не провели. За його словами, ракету значно складніше "обійти" простим нарощуванням швидкості ударного безпілотника, ніж дрон-перехоплювач, тож дешеві масові ракети можуть виявитися перспективнішим рішенням, ніж постійна гонитва за новим поколінням перехоплювачів.

Зі зростанням швидкості змінюється не просто кількість секунд на реакцію, а сама модель боротьби з ціллю: інший маневр, інші характеристики заходження на ціль, інше питання висоти. "Виникають такі моменти, які повністю змінюють не сам принцип перехоплення, а саме алгоритм перехоплення — принцип застосування засобів", — підсумував Коваленко.