Авіалізинг як роялті: підхід БЕБ загрожує бюджетним надходженням від авіагалузі

За січень–серпень 2026 року до загального фонду держбюджету без урахування грантів надійшло 1,7 трлн грн. План доходів недовиконано на 33,1 млрд грн, причому майже половина цієї суми — 15,6 млрд грн — не надійшла саме в серпні. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. За її словами, за основними бюджетоутворюючими податками і зборами сумарне недовиконання сягнуло майже 84 млрд грн.

Структура видатків робить ситуацію чутливішою: за вісім місяців на оборону спрямували 1,8 трлн грн — 62% усіх видатків загального фонду. Ще сотні мільярдів потрібні на обслуговування державного боргу, соціальний захист, медицину та освіту. Додатковий ризик створила затримка зовнішнього фінансування: парламент не ухвалив законодавчі рішення, потрібні для траншу макрофінансової допомоги на 4,26 млрд доларів і фінансування МВФ на 1,66 млрд доларів. Президент Володимир Зеленський закликав депутатів підтримати відповідні законопроєкти.

Міністр фінансів Сергій Марченко прогнозує дефіцит бюджету до 32,6 млрд доларів і каже, що через проблеми з міжнародною допомогою уряд перейшов до обмеження видатків. «Ми вимушено застосовуємо заходи із обмеження видатків», — зазначив він. Некритичні видатки вже відтерміновані на грудень, держава працюватиме в режимі обмеженої ліквідності. Пріоритет — сектор безпеки й оборони, решта фінансуватиметься залежно від наявності ресурсів. Марченко не виключив і затримок із виплатами зарплат, а також монетарного фінансування бюджету з ризиками девальвації гривні та прискорення інфляції.

В таких умовах постає питання збереження наявної податкової бази. Авіагалузь, попри закрите небо, залишається одним із платників: за даними голови Державної авіаційної служби Данііла Меньшикова, у 2022–2025 роках підприємства галузі сплатили до бюджету майже 27 млрд грн податків і зборів. Компанії працювали на міжнародних ринках, релокувалися за кордон, несли додаткові витрати на страхування, фінансування, логістику та технічне обслуговування.

Проблема виникла через новий підхід до трактування лізингових платежів на користь нерезидентів. З 2024 року в Бюро економічної безпеки їх почали розглядати як роялті, хоча змін до законодавства не вносилося. На цій підставі БЕБ відкрило кримінальні провадження щонайменше щодо 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, «Авіакомпанія Константа», «Роза Вітрів», Н3Operations та «Скайлайн експрес»; у аналогічній справі може фігурувати й «Урга». Водночас майже всі перевізники успішно пройшли податкові перевірки, а зауваження податківців щодо лізингу були лише до однієї компанії.

За даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній — орендовані. Меньшиков попереджає, що такий підхід створює ризики для всієї галузі, а не для окремих підприємств. Фінансова звітність учасників ринку показує, що значна частина компаній працює зі збитками, а навіть прибуткові перевізники демонструють скорочення рентабельності та маржі.

У Міністерстві фінансів у відповідь на запит повідомили, що оподаткування лізингу повітряних суден здійснюється згідно з Податковим кодексом і міжнародними договорами, і кодекс не передбачає оподаткування авіалізингу як роялті. Питання винесли на податковий комітет Громадської ради при Мінфіні: за результатами першого засідання вирішено ініціювати створення робочої групи, яка напрацює проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів. Документ не скасує відповідальність автоматично, але підтвердить неоднозначність трактування і стане аргументом у спорах.

Підсумок: якщо тиск призведе до втрати платоспроможності компаній або їхнього виходу з української юрисдикції, бюджет ризикує втратити не лише потенційні донарахування, а й стабільні надходження в майбутньому.