Росія звела базу для реактивних дронів в Орловській області: що це змінює

Нова база розташована приблизно за 175 кілометрів від українського кордону. На початку року на сільськогосподарських угіддях там заклали перші фундаменти під пускові майданчики, за місяць додалося ще десять. До серпня на об'єкті налічувалося 16 пускових установок, а понад сотню дронів зберігали просто неба й готували до запусків по Україні. На території також встановили близько сотні сонячних панелей — вони мають підтримувати роботу систем зв'язку й навігації навіть за перебоїв з електроенергією.

Про загрозу від цієї точки пусків розповів директор безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук. За його словами, дальність ураження залежить від типу дрона. Звичайні «Шахеди» з двигуном внутрішнього згорання, запущені з майданчиків у Воронезькій, Білгородській, Курській чи Орловській областях, здатні долітати до Івано-Франківська й Луцька. Реактивні дрони швидші та летять вище, але їхня зона ураження поки менша.

Лакійчук зауважив, що вже відстежуються модифікації зі збільшеним запасом пального і зменшеною боєголовкою, завдяки чому дальність польоту зростає. Тож, за його словами, однозначно стверджувати, що Львову ніщо не загрожує, а Києву загрожує, неправильно. Експерт також розкритикував сам термін «реактивний дрон»: на його оцінку, фактично йдеться про крилаті ракети, а назва з'явилася лише через нормативні акти уряду, які мали спростити й пришвидшити виробництво такої зброї в межах «дронового» регулювання.

Щодо протидії Лакійчук пояснив, що проти низьколетючих і повільних «Шахедів» Україна розбудувала систему з мобільних вогневих груп, зенітно-артилерійських комплексів, переносних ЗРК, армійської авіації та дронів-перехоплювачів. Але проти крилатих ракет вона працює гірше, адже там інші параметри — висота від трьох кілометрів і швидкість від 500 кілометрів на годину і вище. Для відбиття масованих ударів такими ракетами насамперед потрібні авіація, зенітно-ракетні комплекси і все, що вже працює по крилатих ракетах, а також реактивні дрони-перехоплювачі.

Науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Роберт Толласт зазначав, що централізація пускових майданчиків в одному місці істотно спрощує логістику масованих залпів із сотень дронів. За підрахунками, лише за два місяці кількість атак реактивними дронами зросла у вісім разів — з приблизно 350 у червні до 2800 у серпні.

Отже, поява компактної бази з десятками пускових позицій і запасом безпілотників означає, що Росія отримала зручніший майданчик для масованих залпів. Для України це насамперед питання посилення протиповітряної оборони саме проти швидкісних цілей, проти яких нинішня система, за оцінкою експертів, працює гірше.