Удари по Чорному морю обвалили імпорт із Китаю до РФ
Через атаки українських дронів і морських катерів судноплавство на маршруті Китай–Новоросійськ майже зупинилося. Кількість рейсів великих суден із порту в липні впала на 38%.
Логістичні компанії фіксують критичне погіршення ситуації з доставкою китайських товарів до Росії через Чорне море. Представники галузі повідомляють про величезні затримки на маршруті Китай–Новоросійськ, а експедитори радять уникати цього напрямку через непередбачуваність, спричинену атаками безпілотників та безекіпажних катерів.
Напруженість у регіоні триває з березня, однак наприкінці липня вона досягла піку. Раніше удари припадали переважно на зерновози та танкери, але тепер під загрозою опинилися й контейнеровози з імпортними вантажами. У ніч на 1 серпня за 130 миль від Новоросійська затонув контейнеровоз «Яніна» компанії Fesco — екіпаж врятували, проте вантаж було втрачено.
Новоросійськ залишається ключовим портом для російського імпорту: через нього проходило до 30% контейнерних вантажів із Китаю. Проте дані суднографіку свідчать про різке скорочення активності: у липні кількість рейсів великих суден із порту зменшилася на 38% порівняно з червнем, зокрема танкерів — на 50%, зернових балкерів — на 46%. Заходи інших вантажних суден скоротилися на 23%.
Топменеджери логістичних компаній прогнозують подальше погіршення, оскільки контейнеровози тепер також стали ціллю. Власник експедиторської фірми зазначає, що охочих ризикувати стає менше, хоча до червня порт працював без суттєвих затримок, на відміну від перевантажених далекосхідних терміналів.
За оцінками Союзу експортерів і виробників зерна, через атаки в Азово-Чорноморському регіоні Росія може недопоставити на експорт 30–35 млн тонн пшениці цього сезону. Аналітики прогнозували загальний експорт на рівні 44–45 млн тонн, тоді як минулого сезону він перевищив 61 млн тонн. У союзі попереджають, що систематичні удари здатні призвести до повного блокування експортних коридорів Чорноморського басейну.
Порт Новоросійська у 2025 році обробив 168 млн тонн вантажів — на 29% більше, ніж найближчий конкурент Усть-Луга. Через нього проходила кожна п’ята тонна російського морського експорту, включно з нафтою, пшеницею та контейнерами з добривами. Попри інвестиції в інфраструктуру, зокрема будівництво терміналу за 120,7 млрд рублів, поточна ситуація ставить під сумнів стабільність цих логістичних ланцюгів.
Читайте також
Ще в розділі «Дрони»
- FPV-дрон влучив у приватний будинок у Запоріжжі
- У Харкові від удару російського дрона загинув польський волонтер
- Удар по Новоросійську: зерновий термінал зупинив роботу після атаки дронів
- Реактивні БпЛА атакують Київ: у столиці чутно вибухи
- У "Геранях" та "Іскандерах" знаходять свіжі іноземні компоненти: Власюк розкрив деталі






