ШІ на війні в Україні: швидші удари, але без стратегічного перелому
Україна надала Великій Британії доступ до військової бази Avengers AI Labs, де на бойових даних навчають моделі штучного інтелекту. Технологія прискорює ураження цілей, проте вирішальної переваги поки не дає жодній зі сторін.
Війна в Україні перетворилася на один із головних майданчиків, де штучний інтелект впроваджують у бойові системи. Українська сторона відкрила Великій Британії доступ до бази Avengers AI Labs — там бойові дані використовують для тренування ШІ-моделей. Алгоритми дають змогу швидше виявляти цілі, керувати дронами після втрати зв'язку та підвищувати результативність ударів.
Один із прикладів — український безпілотник Saker Scout від компанії Twist Robotics. Його програмне забезпечення розпізнає десятки категорій військової техніки, оцінює ймовірність правильного визначення об'єкта та працює в межах зони, заданої оператором.
Перед запуском людина визначає пріоритетні цілі та кордони роботи системи. Далі дрон може самостійно шукати й атакувати об'єкти за заданими параметрами. Водночас система не розрізняє, чия техніка перед нею — українська чи російська, тож її застосування вимагає чітко окресленої ділянки без своїх військових і цивільних.
ШІ помітно скоротив цикл від виявлення цілі до удару. Якщо на початку повномасштабної війни цей процес тривав близько 20 хвилин, то нині в окремих випадках — менш ніж дві хвилини або навіть секунди. Сприяє цьому й здешевлення обчислювальної техніки: потужності, потрібні для алгоритмів комп'ютерного зору, можуть коштувати близько 250 доларів.
Утім, український досвід виявив і головне обмеження технології. Вона зробила бойові процеси швидшими та смертоноснішими, але досі не забезпечила жодній зі сторін вирішальної стратегічної переваги. У сучасній війні ШІ — це не одна технологія, а набір інструментів: обробка великих масивів розвідданих, визначення та пріоритизація цілей, підтримка командирів, автономна робота безпілотників в умовах глушіння зв'язку.
Системи управління полем бою, зокрема українська Delta, об'єднують дані з дронів, супутників, датчиків, електронної розвідки та повідомлень військових, перетворюючи їх на зрозумілу командирам картину ситуації. ШІ також здатен допомагати оцінювати темпи витрачання боєприпасів та інші параметри кампаній.
Найпомітнішою перевагою стало скорочення так званого ланцюга ураження — часу між виявленням цілі та атакою. На передовій ШІ поки виконує переважно вузькі завдання: стабілізацію польоту, навігацію, автоматичне наведення та продовження руху до цілі після втрати зв'язку з оператором. Автономна навігація допомагає дронам коригувати політ на швидкості до 300 км/год і скорочує час навчання операторів. Удари з підтримкою таких алгоритмів можуть бути в кілька разів результативнішими.
Особливе значення має термінальне наведення. Російські засоби РЕБ часто обривають зв'язок із дроном за останні 100–200 метрів до цілі. Якщо оператор встигає зафіксувати об'єкт, алгоритм може самостійно провести апарат на фінальній ділянці маршруту. Засновник української Vyriy Drone Олексій Бабенко оцінює частку дронів, які самі розуміють, що є ціллю, приблизно у 2%. Та за масштабів у мільйони безпілотників навіть така частка означає велику кількість автономних застосувань.
Українські розробники працюють і над роями, де кілька машин розподіляють завдання між собою. Теоретично наземні роботи та дрони можуть спільно евакуювати пораненого, а ударні безпілотники — самостійно розподіляти цілі для прориву ППО. Повністю автономні великі рої залишаються експериментальними, але невеликі групи таких систем уже діють на полі бою.
Західні компанії вважають, що НАТО доведеться підвищувати рівень автоматизації, адже західні армії не мають достатньо підготовлених операторів дронів для війни українського чи російського масштабу.
Тим часом ризики військового застосування ШІ стали однією з головних тем оборонного форуму «Сяншань» у Пекіні. Міністр оборони Таїланду Адул Бунтхумджароен наголосив, що ШІ-технології змінюють характер війни та потребують нових міжнародних правил. Віцепрезидент Міжнародного комітету Червоного Хреста Юрг Лаубер закликав зберігати людський контроль над застосуванням сили в міру зростання автономності озброєнь. Представники Бангладеш, Малайзії та Лаосу також висловили занепокоєння впливом ШІ на глобальну безпеку.
Міністр оборони Китаю Дун Цзюнь закликав держави посилити контроль за ШІ та активніше координувати правила його використання. Він запропонував розширити оцінку ризиків, обмін досвідом і створення механізмів управління у сферах ШІ, космосу та глибоководних технологій. Народно-визвольна армія Китаю приділяє ШІ значну увагу, хоча конкретні моделі, які вона застосовує, не розкриваються.
