18 січня 2021 року на сайті МОЗ України опублікували проект постанови Кабінету Міністрів України “Про деякі питання створення єдиного аеромедичного простору в Україні”. Зазначеною постановою пропонується затвердити Порядок транспортування анатомічних матеріалів та реципієнтів у рамках єдиного аеромедичного простору та Порядок реалізації пілотного проєкту з аеромедичної евакуації.
Початок реалізації пілотного проєкту заплановано на 1 лютого та 1 квітня 2021 року для Львівської та Київської областей відповідно.
Так, Порядок реалізації пілотного проєкту з аеромедичної евакуації передбачає виконання таких типових завдань:
1) надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані або у випадку загрози здоров’ю людини, якщо перевезення повітряним транспортом скорочує час до моменту госпіталізації у відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або до спеціалізованого медичного центру та може позитивно вплинути на подальше лікування пацієнта;
2) перевезення повітряним транспортом пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу, між закладами охорони здоров’я, якщо перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами і/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я чи ускладнити подальший перебіг хвороби пацієнта;
3) перевезення повітряним транспортом громадян України, які потребують обов’язкового медичного супроводу, в Україну у випадку, якщо перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами і/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я чи ускладнення подальшого перебігу хвороби пацієнта у порядку, визначеному МОЗ;
4) перевезення повітряним транспортом пацієнтів з гірських або важкодоступних (через погодні чи інші несприятливі умови) районів у випадку, якщо перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами і/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я чи ускладнення подальшого перебігу хвороби пацієнта через затримку госпіталізації;
5) надання екстреної медичної допомоги та перевезення повітряним транспортом пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу, у випадках надзвичайних ситуацій і/або наявності значної кількості постраждалих;
6) транспортування донорського серця/донорського серця разом з іншими донорськими органами/реципієнта, який потребує обов’язкового медичного супроводу, у випадку надходження до центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Львівської або Київської областей (далі – ЦЕМД) запиту від спеціалізованої державної установи «Український центр трансплант-координації»;
7) участь у проведенні пошуково-рятувальних робіт.
Диспетчер ЦЕМД може ініціювати питання аеромедичної евакуації у випадках:
1) у пацієнта діагностовано або є підстави обґрунтовано підозрювати один з наведених нижче невідкладних станів – гостру зупинку кровообігу, гострий розлад серцево-судинної системи (у тому числі гострий коронарний синдром, розлади ритму серця, які впливають на гемодинаміку, гіпертонічний криз тощо), гостре порушення мозкового кровообігу, опік ІІ-ІІІ ступенів понад 20% площі поверхні тіла або опік електричним струмом чи опік верхніх дихальних шляхів, травму хребта з ознаками параплегії, тетраплегії або латералізації, проникаюче поранення шиї, грудної клітки, черевної порожнини, травматичну ампутацію кінцівки чи кінцівок, перелом двох та більше трубчастих кісток, суттєве ушкодження кісток тазу, політравму, черепно-мозкову травму, яка потребує невідкладного нейрохірургічного втручання, загальну гіпотермію;
2) пацієнт потребує медичної допомоги у зв’язку з утопленням, падінням з висоти, дорожньо-транспортною пригодою, сходженням снігової лавини чи зсувом ґрунту;
3) у випадку інших невідкладних станів або умов отримання травми за обставин, передбачених підпунктом 1 пункту 3 цього Порядку;
4) надходження запиту на аеромедичну евакуацію від закладу охорони здоров’я, розташованого на території Львівської або Київської областей, який планує перевезення пацієнтів у межах завдань, передбачених підпунктом 2 пункту 3 цього Порядку;
5) надходження запиту від керівника ЦЕМД або уповноваженої особи ЦЕМД про можливість аеромедичної евакуації у рамках завдань, передбачених підпунктами 5 та 6 пункту 3 цього Порядку;
6) надходження запиту про можливість аеромедичної евакуації у випадках, передбачених підпунктами 2, 4 та 5 пункту 3 цього Порядку, від центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф областей, які входять до переліку областей, районів та населених пунктів поза адміністративними межами пілотних регіонів, з яких може здійснюватися аеромедична евакуація в рамках пілотного проєкту, визначеного додатком до цього Порядку (далі – додаток).
Завдання, передбачені підпунктом 5 пункту 3 цього Порядку виконуються за потреби на всій території України, без обмежень передбачених додатком.
Готовність екіпажу та бригади до вильоту становить незалежно від пори року:
до 5 хвилин у денний час для викликів у радіусі 100 кілометрів;
до 15 хвилин у денний час для викликів у радіусі понад 100 кілометрів;
до 15 хвилин у нічний час для викликів у радіусі 100 кілометрів;
до 30 хвилин у нічний час для викликів у радіусі понад 100 кілометрів.
У випадках вильотів в гірські чи інші важкодоступні райони час готовності може бути збільшено, але не більше ніж на 15 хвилин.
До складу бригади входять:
1) лікар з медицини невідкладних станів або лікар-анестезіолог або лікаранестезіолог дитячий;
2) фельдшер з медицини невідкладних станів або парамедик або сестра медична-анестезист.
У випадку, якщо до складу бригади входить лікар-анестезіолог для такого спеціаліста є обов’язковою наявність сертифіката лікаря-анестезіолога дитячого. У випадку, якщо до складу бригади входить лікар-анестезіолог дитячий, для такого спеціаліста є обов’язковою наявність сертифіката лікаря-анестезіолога.
Остаточне рішення про виконання завдання, передбаченого пілотним проєктом, зліт та посадку повітряного судна, в інтересах збереження життя та здоров’я екіпажу, бригади та пацієнта, приймає командир екіпажу, виходячи із технічних можливостей судна, погодних умов, специфіки злітно-посадкових майданчиків тощо.
(EC-145 ДСНС під час роботи в Карпатах весною 2020 року. Фото з мережі)
Екіпажі повітряних суден, залучені до здійснення аеромедичної евакуації у рамках пілотного проєкту, під час виконання перевезень мають право виконувати авіаційні роботи над населеними пунктами України та пріоритет у використанні повітряного простору України.
У межах виконання завдань, передбачених цим Порядком, повітряним суднам суб’єктів авіаційної діяльності надається право безкоштовного використання аеропортів цивільної авіації, аеродромів державної авіації, злітнопосадкових майданчиків незалежно від форми власності.
Керівник центрального органу виконавчої влади чи іншого військового формування, підпорядкованого МВС, до складу якого входить авіаційна техніка, здійснює реалізацію пілотного проєкту через:
– надання вертольотів Н-145; (ред. очевидно мова про Н145 поліції з медичним обладнанням)
– підтримання авіаційної техніки, спорядження та майна у справному стані та всі види періодичного обслуговування і підготовки повітряних суден до польотів (у межах видатків, не компенсованих МОЗ);
– підготовку своїми силами і засобами та залучення до пілотного проєкту льотного та інженерно-технічного персоналу у кількості, необхідній для виконання завдань, передбачених пілотним проєктом, у цілодобовому режимі;
– забезпечення надійного зв’язку повітряного судна з диспетчером ЦЕМД.
Фінансування пілотного проєкту здійснюється за кошти загального фонду державного бюджету, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
Про підготовку у Львові до реалізації даного проекту повідомляло видання “Еспресо.Захід” в інтерв’ю з директором Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Зокрема, йдеться про те, що 12 січня 2021 року Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги оголосила тендер на спорудження вертолітного майданчика поблизу медичного закладу. Його спорудження буде розбите на дві черги: перша – це власне будівництво бетонного злітно-посадкового майданчика (4 млн), а друга – облаштування сигнальних та вітрових навігаційних датчиків.
(Візуалізація робочого проєкту. Джерело zahid.espreso.tv)
“Перші польоти гелікоптера мають початись вже у березні-квітні. Навіть якщо майданчик ще не буде готовий, ми вже маємо працювати і доставляти пацієнтів. Наразі будемо використовувати майданчик на території аеропорту “Львів”. Це вже скоротить час доставки пацієнта до медзакладів у нашому місті.” зазначив керівник ЛОЦЕМДМК.