Реактивні «Герані» розганяються до 500 км/год: чому ППО перехоплює лише 60%
Росія дедалі частіше застосовує проти України реактивні безпілотники «Герань», які летять зі швидкістю до 500 км/год і піднімаються на висоту 4–7 км. Через це мобільні групи ППО встигають реагувати гірше, а рівень перехоплення таких цілей упав до близько 60%.
Нове покоління російських ударних дронів розвиває швидкість до 500 км/год, що ускладнює їхнє перехоплення. Росія застосовує їх, зокрема, для атак на Київ.
Висота польоту таких безпілотників сягає від 4 до 7 км. Для розрахунків із переносними зенітними ракетами ця позначка часто є недосяжною, а вища швидкість залишає захисникам менше часу на ухвалення рішення. За оцінками українських військових, перехоплювати вдається приблизно 60% реактивних дронів, тоді як для попередніх моделей цей показник перевищував 90%.
Масштаби застосування зростають: у серпні Росія випустила понад 2800 реактивних ударних безпілотників, а за перші три тижні вересня — ще близько 2100 дронів і 136 ракет.
Нові апарати продовжують російську лінійку «Герань», яка бере початок від іранської програми Shahed. Поступово Росія перейшла від поршневих двигунів до турбореактивних. Серед таких моделей називають «Геран-4» і «Геран-5»: за відкритими даними, вони здатні розвивати швидкість у кілька сотень кілометрів на годину залежно від конфігурації. Через швидкість і висоту польоту ці дрони за характером загрози дедалі більше нагадують малогабаритні крилаті ракети.
Змінюється й тактика: реактивні безпілотники дедалі частіше запускають не лише вночі, а й удень, тож українська протиповітряна оборона змушена працювати фактично цілодобово. За словами військових, час на реагування скоротився з хвилин до секунд, що додатково навантажує мобільні групи ППО. Реактивні дрони дорожчі за поршневі аналоги, проте дешевші за крилаті ракети, що дозволяє застосовувати їх масово.
Україна розробляє та випробовує засоби протидії швидкісним безпілотникам, зокрема дрони-перехоплювачі, здатні наздоганяти реактивні «Герані». Втім, масштабування виробництва таких систем потребує значних фінансових і виробничих ресурсів, тоді як Росія продовжує нарощувати використання реактивних дронів.
Окремо варто згадати атаку на Київ, яка почалася зранку 23 вересня. Удари припали на кілька районів столиці, влучання зафіксовано по АЗС і транспортній інфраструктурі. Кількість постраждалих зросла до 13 осіб. Зокрема, вранці було атаковано залізничну інфраструктуру Києва — про це повідомив керівник правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський, зазначивши, що постраждав один залізничник.
Читайте також
