Пентагон може скоротити війська в Європі до половини — до 40 тисяч

Американське оборонне відомство опрацьовує план значного скорочення своєї присутності в Європі: йдеться про виведення літаків, кораблів, озброєнь і десятків тисяч військовослужбовців. Про це стало відомо з посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень.

За однією з оцінок, скорочення може сягнути близько третини американських сил у Європі — приблизно 25 тисяч людей. Один американський чиновник та ще одне джерело зазначають, що йдеться про можливе виведення аж до половини контингенту, тобто до 40 тисяч військовослужбовців. Якщо це станеться, це буде найбільше скорочення в межах 80-тисячного угруповання США в Європі від часів завершення «холодної війни» у 1990-х.

Імовірно, змін зазнає розклад у Німеччині, Італії та Іспанії — саме там зосереджена основна частина американських військ на континенті. Лідери цих країн останнім часом мали розбіжності з президентом США Дональдом Трампом щодо війни з Іраном.

Від початку свого другого терміну Трамп і його чиновники наполягають, що Європа має сама відігравати головну роль у власній обороні, спираючись на американський ядерний арсенал, тоді як американські війська потрібні для протидії нагальнішим загрозам — з боку Китаю, Ірану та наркокартелів у Західній півкулі. Трамп, який давно ставить під сумнів цінність НАТО, останніми місяцями різко критикував європейських партнерів за небажання долучитися до війни проти Ірану.

У червні Пентагон оголосив про шестимісячний перегляд присутності американських Збройних сил у Європі. Американський генерал Алексус Гринкевич, головнокомандувач Об'єднаних сил НАТО в Європі, має представити свій аналіз міністру війни США Піту Гегсету в п'ятницю, 18 вересня. У цьому аналізі, ймовірно, буде окреслено чотири варіанти дій — від скорочення чисельності повітряних, морських та сухопутних сил до можливої передислокації частини військ у межах Європи, зокрема на східний фланг НАТО.

6 листопада Гегсет має отримати остаточну рекомендацію, яку потім представлять Трампу. Будь-яке виведення військ відбуватиметься вже після цього. За словами високопоставленого чиновника Пентагону та двох інших посадовців, наразі жодних рішень не ухвалено.

Перспектива різкого скорочення викликала занепокоєння як у законодавців обох партій у США, так і в урядів європейських країн, які побоюються, що це додасть Росії сміливості. Противники ідеї стверджують, що це зробить союзників у НАТО вразливішими, спровокує російську агресію, посіє сумніви серед партнерів США в інших регіонах і позбавить американські сили логістичних центрів для швидкого перекидання військ на Близький Схід чи в Африку.

«Скорочення чисельності військ на 25 тисяч є неприйнятним у будь-якому разі. Неможливо забезпечити стримування Росії задешево», — заявив один із республіканців у Конгресі, згадавши виведення минулого року двох ротаційних бригад із Німеччини.

Європейські посадовці просили Вашингтон про більш поступове скорочення, яке дало б урядам час наростити сучасні спроможності, що їх тривалий час забезпечували виключно США, — далекобійні ракети, супутникове спостереження та літаки-заправники.

Певні важелі має й Конгрес: виведення військ і передислокація озброєнь коштуватимуть значних сум, і законодавці можуть відмовити Пентагону у фінансуванні таких змін. У грудні минулого року Конгрес заборонив використовувати частину коштів Міністерства війни, якщо чисельність військ у Європі впаде нижче 76 тисяч, або якщо США виведуть сили з окремих об'єктів чи відмовляться від ролі головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі. Водночас, за словами експертів і колишніх чиновників, цей закон можна обійти, зокрема пояснивши виведення як тимчасові заходи в межах ротаційного розгортання.

Питання чисельності американських військ у Європі кілька місяців викликає розбіжності і в самій адміністрації Трампа. Ситуація загострилася в червні напередодні зустрічі міністрів оборони країн НАТО: Пентагон планував попередити їх про різке скорочення, але цей крок заблокував держсекретар США Марко Рубіо, який дізнався про план в останню хвилину. Відтоді Державний департамент намагається залишатися в курсі обговорень, але з мінливим успіхом, оскільки Пентагон розглядає це питання виключно як військову справу, а не дипломатичну.

Американська присутність у Європі сформувалася після Другої світової війни та в часи «холодної війни». Пік припав на 1950-ті — понад 400 тисяч військовослужбовців. Після завершення «холодної війни» контингент скоротився, але США розгорнули додаткові сили й техніку після захоплення Росією українського Криму в 2014 році та повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.

Перегляд чисельності відбувається на тлі попереджень європейських урядів, що Росія становить серйозну загрозу для Європи та світу. Європейські лідери кажуть, що РФ активізувала кампанію диверсій, кібератак та інших дій гібридної війни по всьому континенту, аби підірвати військову допомогу Україні та розколоти НАТО. Повідомлялося також, що Росія оцінює можливість ескалації через обмежені удари або вторгнення в країни НАТО, зокрема в Балтії чи Польщі, розраховуючи, що США не втрутяться.