ООН: Україна може перевершити Лаос за забрудненням касетними боєприпасами

У В'єнтьяні триває Третя оглядова конференція за Конвенцією про касетні боєприпаси, ухваленою понад 16 років тому. Документ забороняє використання, накопичення, виробництво та передання такої зброї; його ратифікували понад 100 держав, а кожні п'ять років учасники збираються для оцінки прогресу.

Місце проведення обрано не випадково: Лаос належить до країн, які найбільше постраждали від нерозірваних боєприпасів часів війни у В'єтнамі. За оцінкою представника ООН, Україна наближається до того, щоб стати однією з найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами країн і зрештою може перевершити Лаос.

Касетний боєприпас доставляють артилерією, ракетними системами або авіацією. Контейнер розкривається у повітрі та вивільняє численні бойові елементи — зазвичай вісім і більше, серед яких протипіхотні, протитанкові та запалювальні. Один контейнер накриває площу розміром з одне-два футбольні поля, а батарея — квадрат один на один кілометр. Спочатку цю зброю створювали проти масованих танкових формувань, згодом її застосовували на Фолклендських островах, в Афганістані, Іраку, Лівані 2006 року, а тепер широко — в Україні.

Ключова проблема — високий рівень відмов. Якщо з контейнера на 100 елементів не вибухає 10–20%, на землі залишається до 20 активних предметів, небезпечних десятиліттями. Вони чутливі до найменшого втручання: фермер за плугом або дитина, яка підняла такий предмет, фактично мають справу з бойовою гранатою. Саме тому касетні боєприпаси вважають невибірковою зброєю за міжнародним гуманітарним правом.

Досвід Камбоджі, Лаосу та В'єтнаму показує: найважче випробування починається після припинення вогню, коли люди повертаються на землі, роками недоступні для цивільних. Найбільш уразливими при цьому будуть діти.

Окреме занепокоєння викликає технологічна еволюція. Раніше касетні боєприпаси потребували систем доставлення, доступних переважно державам. Тепер в Україні фіксують нестандартні суббоєприпаси, виготовлені на 3D-принтерах і доставлені дронами. Дешева децентралізована виробнича база разом з доступними платформами знижує поріг застосування, наближаючи цю зброю до масованого невибіркового впливу на цивільних.

За останні пів року застосування таких суббоєприпасів перемістилося з передової на цивільні райони — спершу на сході України, тепер і на заході. Зима додає ризиків: предмет під снігом невидимий, але смертельно небезпечний, і кожна відлига відкриває нову хвилю загроз.

Запобігти масштабнішій кризі можна лише за надійних даних. Без фіксації місць ударів і стану ґрунту розмінування стає повільнішим, дорожчим і небезпечнішим; точні дані здатні суттєво підвищити його ефективність. Мета участі представника ООН у конференції — донести уроки В'єтнаму, Камбоджі та Лаосу до України до того, як вони повторяться, а не після.