Президент Латвії: більшість країн НАТО не відіб'ють ракетний удар РФ
Едгарс Рінкевичс заявив, що Європа не встигає за темпами розвитку дронової та повітряної війни, а наявні оборонні заходи можуть застаріти вже до середини наступного року.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс вважає, що більшість держав НАТО сьогодні не здатні відбити російський ракетний удар у разі розширення конфлікту. Про це він сказав в інтерв'ю The Guardian.
За його словами, технології застосування безпілотників в Україні розвиваються надзвичайно швидко, тоді як системи протиповітряної, протидронової та протиракетної оборони стикаються з серйозними труднощами.
«Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми. І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми», — наголосив Рінкевичс.
За його оцінкою, для багатьох європейських країн випробуванням стала б навіть атака кількома російськими ракетами. Наявних спроможностей ППО і протиракетної оборони для такого сценарію може не вистачити.
«Тому що, якщо Росія вирішить використати пару ракет на цій території, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це буде серйозним викликом, з яким буде важко впоратися», — додав президент Латвії.
Окремо він звернув увагу на затримки з постачанням ракет-перехоплювачів для систем Patriot та інших засобів ППО — як Україні, так і європейським союзникам. Європа має власні виробничі потужності, проте Patriot залишається одним із найефективніших інструментів протидії таким загрозам. США розглядали можливість передати виробництво цих систем Україні та Європі, однак угоди досі немає: переговори тривають, зокрема через технічні питання ліцензування.
Рінкевичс підкреслив, що для створення потрібних оборонних спроможностей Європі знадобиться час — процес не завершити ні за місяць, ні за рік.
Водночас президент Латвії не очікує звичайного військового вторгнення Росії до країн НАТО. Натомість він закликав пильнувати інші загрози: диверсії, кібератаки, інциденти з безпілотниками та ракетами. Такі випадки, на його думку, можуть бути перевіркою готовності європейських країн і далі підтримувати Україну.
Раніше повідомлялося про два інциденти в Балтійському регіоні. 14 вересня російський фрегат випустив дві сигнальні ракети по данському військовому гелікоптеру поблизу Гедсера під час планового польоту над міжнародними водами — після чого Данія викликала російського посла для пояснень. А в ніч проти 15 вересня винищувачі НАТО вперше збили безпілотник у повітряному просторі Литви; за попередніми даними, дрон міг залетіти з боку Білорусі. Через це у Литві оголосили повітряну загрозу, а Вільнюський аеропорт тимчасово обмежив роботу.
Читайте також
