Костенко: власної протибалістики немає, зима мине на системах партнерів
Україна не має власних засобів перехоплення балістичних ракет, тож найближчої зими захист міст залежатиме від систем, наданих партнерами. Про це заявив народний депутат Роман Костенко.
Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко під час щорічної зустрічі Yalta European Strategy заявив, що власна протибалістична оборона для України — справа не найближчих місяців.
"Протибалістична — це не найближча перспектива, це факт. Давайте не будемо обманювати. В найближчу зиму і, можливо, ще який час ми будемо залежати від наших партнерів щодо перехоплення саме балістичних ракет", — сказав він.
За словами депутата, створення таких засобів потребує часу, тому розраховувати на появу відповідної спроможності вже цієї зими не варто. Відтак ключову роль у прикритті українських міст та об'єктів від балістики на найближчий період відіграватимуть комплекси, які Україна отримує від союзників.
Костенко наголошує на потребі змінити тактичний фокус: на його думку, Сили оборони мають зосередитися на ураженні російських носіїв балістики та їхніх стартових позицій ще до пуску ракет.
На самій зустрічі YES розвиток антибалістичних спроможностей називали одним із напрямів подальшої роботи. Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що країнам потрібно об'єднувати оборонні промисловості та нарощувати виробництво ракет-перехоплювачів. За його словами, робота над масштабованим рішенням триває, але потребує часу.
Попри оцінку Костенка щодо віддаленої перспективи, Україна вже розвиває власну антибалістичну спроможність разом із європейськими державами. 18 червня Україна та Німеччина підписали домовленості про співпрацю українських і німецьких компаній у розробці ракет-перехоплювачів.
13 липня 2026 року Україна та дев'ять держав Європи оголосили про створення Антибалістичної коаліції. За даними Ради національної безпеки і оборони, до неї увійшли Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія.
Головним проєктом об'єднання стала спільна розробка європейської системи ППО FREYJA. Саме українська сторона відповідає в ній за завершення розробки та виробництво антибалістичної ракети. Базові технологічні угоди для поєднання оборонних спроможностей Україна уклала також із Німеччиною.
Очікується, що вітчизняна розробка стане ключовим елементом інтегрованої системи безпеки для всієї Європи, а мета ініціативи — позбавити континент політичної та технологічної залежності від сторонніх постачальників антибалістичного озброєння. Повноцінний запуск і розгортання FREYJA очікують орієнтовно протягом найближчого року.
Отже, на найближчу зиму Україна зберігає опору на партнерські системи перехоплення, тоді як власна протибалістика залишається завданням на довшу перспективу.
