Костенко: власна протибалістична оборона України — справа не найближчого часу

Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко виступив на 22-й щорічній зустрічі YES у Києві, організованій Фондом Віктора Пінчука, і окреслив підходи до протидії балістичним ракетам у зимовий період.

За його словами, поки Україна не має власних протибалістичних ракет, перехоплення залишатиметься зоною відповідальності партнерів. Водночас Київ має напрацьовувати власні спроможності, які зменшать залежність від зовнішніх поставок.

Один із напрямів, який назвав Костенко, — пошук місць запуску російських балістичних ракет. Українські засоби можуть або знищувати такі позиції, або не давати носіям наближатися до кордону на відстань, достатню для пуску. Нардеп описав це як спосіб компенсувати відсутність власних протибалістичних ракет.

Інший напрям — розвиток власного комплексу перехоплення. Костенко зауважив, що захист стане значно ефективнішим, коли поєднаються обидві складові: перехоплення цілей і вплив на російські стартові позиції.

«А коли буде комплекс і якась частина протибалістичних ракет і засоби щодо знищення їх стартових позицій, це стане набагато краще», — сказав він.

Окрім протибалістичної тематики, у виступі йшлося про ширші плани розвитку української балістики. Розрахунок на необхідні результати в цій сфері припадає на 2026–2027 роки; для цього триває робота над відповідними програмами та антибалістичною системою FREYJA.

Потреба в таких рішеннях пов'язана з дефіцитом ракет для Patriot та F-16 на тлі нарощування російського виробництва: щомісяця РФ випускає 3000 реактивних безпілотників і сотню балістичних ракет. Як альтернативу американській зброї розглядають європейські комплекси SAMP/T та новітню систему ПРО в межах проєкту Freyja.

Підсумок: найближчим часом Україна покладатиметься на партнерів у перехопленні балістики, а власну протибалістичну оборону зможе посилити лише в міру реалізації відповідних програм.