Випробування українських дронів-перехоплювачів виявили складнощі на високих швидкостях

На початку липня Україна зібрала виробників безпілотників на випробування перехоплювачів нового покоління, призначених протидіяти російським реактивним ударним дронам. За даними джерел, більшість апаратів виявилася важкокерованою на швидкостях понад 400 км/год, а частина розбилася.
На початку липня українські військові запросили широке коло виробників до тестування безпілотників-перехоплювачів нового покоління, створених для боротьби з реактивними ударними БПЛА Росії. За інформацією джерел, випробування відбулися не за планом: більшість нових перехоплювачів погано слухалася керування на швидкостях, які подекуди перевищували 400 кілометрів на годину, а окремі апарати впали в полях і лісах поблизу.
Ці тести засвідчили складність завдання, яке постало перед Україною. За даними військових, протягом трьох літніх місяців Росія приблизно в шість разів наростила застосування дронів із реактивними двигунами. 11 вересня заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін публічно заявив, що українські сили практично не збивають реактивні "Шахеди", і що ініціатива щодо таких БПЛА втрачена.
Заступник командувача ЗСУ Юрій Черевашенко також визнав труднощі з розробкою швидших перехоплювачів, але запевнив, що Україна наблизилася до впровадження низки серійних і недорогих рішень. "Я впевнений, що незабаром у нас може повністю з’явитися клас озброєнь, які будуть ефективними у протидії реактивним БПЛА", – сказав він. За його словами, основний тягар атак реактивними дронами припав на Київ і околиці, а також на Одесу, і надалі загальна кількість таких БПЛА зростатиме. У деяких атаках частка безпілотників із реактивними двигунами вже перевищує 70%. "Головна небезпека цих дронів полягає в тому, що ними керують: це означає, що вони можуть змінювати маршрут і висоту польоту за командою оператора", – пояснив Черевашенко.
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що понад 60 українських компаній працюють над засобами перехоплення реактивних дронів, хоча результати продемонстрували лише деякі з них. Джерело в галузі зазначило, що частина прототипів може виявитися завеликою та занадто повільною для бойових умов. Чиновники та експерти називають одним із найперспективніших напрямів нове покоління недорогих керованих ракет: за словами Черевашенка, деякі з них уже проходять випробування і коштуватимуть значно менше за дрони, які вони мають збивати.
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський вважає, що окремих систем буде недостатньо, і рішення полягає в мережевому підході, коли безліч пристроїв діють як єдиний організм, щоб збити з пантелику навігацію супротивника. "Дрон продовжує думати, що летить до своєї цілі, але його власний автопілот, покладаючись на хибні координати, поступово самостійно змінює курс і відводить апарат подалі від міст у безпечні райони", – пояснив експерт. Джерело у сфері БПЛА додало, що сучасні перехоплювачі, попри меншу швидкість, можуть бути пристосовані для лобової атаки, якщо отримають системи наведення на базі штучного інтелекту для точного розрахунку траєкторії цілі. Черевашенко зауважив, що успішні випадки лобового перехоплення вже були – як із автоматичним наведенням, так і в ручному режимі, – але технологія поки потребує доопрацювання перед масштабним упровадженням.
Раніше міністр оборони Євген Хмара повідомив, що Україна має чотири перехоплювачі, які потенційно здатні збивати російські реактивні "Шахеди". За його словами, ці апарати вже пройшли польові випробування, і тепер потрібно якнайшвидше довести рішення до належного рівня та масштабувати виробництво до тисяч одиниць.







