ВМС: російський флот у Чорному морі дедалі частіше робить пуски з портів

За словами речника ВМС Дмитра Плетенчука, у розпорядженні російських військових залишаються щонайменше два підводні човни типу «Варшав'янка» та два малі ракетні кораблі проєкту «Буян-М», здатні застосовувати крилаті ракети. Водночас виходи підводних човнів у море помітно скоротилися.

Плетенчук пов'язує це не лише з роботою українських Сил оборони, а й із технічним станом російського флоту: човни потребують регулярного обслуговування, а тривала експлуатація в умовах війни обмежує можливість їхнього постійного використання. «Може бути сукупність факторів. Звісно, в першу чергу, це робота Збройних сил України й інших складових сил оборони та безпеки», — зазначив він.

За словами речника, росіяни фактично обирають між ризиком виходу кораблів у море та можливістю здійснювати пуски з портів, і другий варіант видається їм менш небезпечним. «Вони постають перед доволі складним вибором: ризикувати гаванню і робити пуски звідти чи все ж таки ризикнути вийти в море і зробити пуски з відповідних пускових обладнань. Обирають перше, це для них вважається меншою небезпекою», — розповів Плетенчук.

Окремо він прокоментував спроби росіян атакувати українські об'єкти в північній частині Чорного моря. Кілька таких випадків цього року завершилися для окупантів провалом — дрони вчасно виявили та знищили. Утім, за словами речника, очікувати, що після цих втрат Росія припинить спроби атак, не варто. «Розраховувати на це, мабуть, не варто. Ми, звісно, готуємося і готові до відбиття подальших атак. Завжди слід очікувати, що ворог робить висновки і буде намагатися змінити тактику або засоби ураження», — сказав він.

Нині росіяни більше покладаються на повітряні дрони, тоді як у застосуванні морських безекіпажних систем особливих успіхів не мають, адже цю технологію їм доводиться розвивати переважно самостійно. «Більше вони приділяють уваги застосуванню саме дронів повітряних. Це та компонента, яка для них є більш успішною», — зазначив речник ВМС.

Україна тим часом продовжує розвивати власні морські безекіпажні системи. Плетенчук наголосив, що український бойовий досвід цікавий іншим державам і партнери звертаються по інформацію та напрацювання. «Наш досвід цікавий і для наших партнерів, і для наших союзників так само. Тому, коли нас питають партнери, звісно, ми інформацією ділимося, нашими напрацюваннями», — розповів він.

За його словами, ця сфера перебуває в постійній динаміці, тож сторонам доводиться одночасно розвивати власні технології та реагувати на зміни в діях противника. «Тут не можна досягти якогось рівня, після якого ви можете вже, умовно кажучи, розслабитися. Тут завжди ситуація вимагає подальшого пошуку нових рішень, тому що ворог теж адаптується», — наголосив Плетенчук.

Розвиток ВМС не обмежується кораблями: йдеться також про авіацію, морську піхоту, безекіпажні системи, розмінування та пошук нових військовослужбовців. «Якщо брати Військово-морські сили, то це не лише кораблі. Звісно, це є авіація, морська піхота, безекіпажні системи, розмінування. І всюди потрібні люди», — сказав він. Одним із пріоритетних напрямів речник назвав захист від повітряних атак: «Зараз самим викликом залишається боротьба з повітряними атаками. Ми є складовою загальної системи протиповітряної оборони Військово-морських сил. І для нас зараз це один із пріоритетних напрямів розвитку».