Українські перехоплювачі проти реактивних «шахедів»: перші деталі

Українська влада та Сили оборони офіційно підтвердили тестові застосування перших вітчизняних дронів-перехоплювачів проти реактивних дронів. Компанія «Дикі Шершні», яка випускає один із найефективніших перехоплювачів STING, днями оприлюднила кадри ураження реактивних «Гераней-4» та малогабаритних ракет «Гераней-5».

Ані держава, ані виробники поки не розкривають технічних характеристик новітніх перехоплювачів. Водночас у «Диких Шершнях» погодилися обмежено розповісти про окремі аспекти протидії новим російським засобам ураження.

Роботу над темою перехоплення реактивних дронів компанія розпочала ще на початку 2026 року. Створення перехоплювача нового покоління — не модернізація наявної моделі, а фактично новий виріб, тож його розробка зайняла певний час. Паралельно потрібно було визначити характеристики та масштаб застосування цілей, проти яких він має працювати.

Спочатку Росія робила ставку на реактивний БпЛА «Герань-3», який був повільнішим і мав особливості, що змусили ворога відмовитися від його масового використання та перейти до новіших моделей. Водночас інженери компанії залучалися до вирішення нагальних завдань: до літа ворог іноді запускав понад тисячу «шахедів» із двигуном внутрішнього згоряння за добу. Для підвищення ефективності боротьби з ними «Дикі Шершні» розробили систему дистанційного керування перехоплювачами Hornet Vision Ctrl, яка дозволяє досвідченим пілотам працювати віддалено на різних напрямках. Нині вона застосовується і для перехоплення реактивних «шахедів».

За обмеженого застосування в останні дні йдеться про близько десятка знищених ворожих реактивних ударних БпЛА типу «Герань-4» та кілька «Гераней-5».

Головна складність у перехопленні реактивного дрона порівняно з апаратом на ДВЗ — швидкість. Є також особливості тактики застосування й виявлення, але саме швидкість є визначальною.

Щодо повністю автоматичного перехоплення, про існування якого раніше звітувало Міністерство оборони, у компанії зазначають: у перехоплювачі планують інтегрувати окремі рішення на основі штучного інтелекту, але радше як системи, що допомагатимуть оператору. Про систему повністю автоматичного перехоплення, яка довела б ефективність у бойових умовах, наразі невідомо.

На запитання про можливі вже взимку масові реактивні ракети зі швидкістю близько 700–800 км/год у компанії відповіли, що працюють над цим, але зараз передусім зосереджені на створенні дешевого, масового й простого у використанні засобу протидії реактивним «шахедам». Фактор масштабування виробництва враховували під час розробки: розгорнути масовий випуск перехоплювача планують протягом місяця після завершення бойових тестів.