Українські дрони отримали автономне наведення: як це працює в умовах РЕБ

Аналітик 413-го полку безпілотних систем RAID Дмитро Жлуктенко, який раніше працював оператором дронів, розповів про новий рівень застосування українських БпЛА. За його словами, значна частина сучасних апаратів оснащена функцією "захоплення цілі": після позначення об'єкта оператором бортова система самостійно супроводжує його і коригує політ до моменту удару.

Це критично важливо, адже під час різких маневрів або пікірування сигнал між дроном і оператором може зникати. Зокрема, така технологія вже використовується на ударному безпілотнику Hornet компанії Perennial Autonomy, який підтримує зв'язок через термінал Starlink. Якщо зв'язок втрачається, функція автоматичного супроводу дозволяє завершити атаку без додаткових команд.

Жлуктенко наголосив, що українські безпілотники поки не є повністю автономною зброєю. Остаточне рішення про вибір цілі ухвалює оператор, а програмне забезпечення виконує лише окремі завдання, зокрема фінальне наведення. Частина систем уже здатна самостійно рухатися за заданим маршрутом, використовуючи камери та алгоритми зіставлення зображення місцевості із супутниковими картами, що допомагає продовжувати політ навіть при приглушенні GPS.

Перше широке застосування таких можливостей продемонструвала операція "Павутина" у червні 2025 року. Тоді українські дрони, доставлені до російських авіабаз приховано у вантажівках, після втрати сигналу продовжили рух за запрограмованим маршрутом і автоматично уразили цілі.

Розвитком технологій займаються й українські виробники. Компанія F-Drones створила безпілотник LITAVR із системою автоматичного фінального наведення, а компанія The Fourth Law розробила модуль TFL-1, який можна встановлювати на різні типи дронів. Після позначення цілі оператором система машинного зору бере її на супровід і завершує атаку навіть без зв'язку.

Представник компанії Frontline Robotics Микита Рожков зазначив, що автономні функції потрібні не лише для протидії російській РЕБ. Вони також дозволяють одному оператору контролювати одночасно більше безпілотників, що важливо для України, яка компенсує чисельну перевагу Росії технологічними рішеннями.

Подібний підхід використовують і іноземні виробники. Наприклад, латвійська компанія Origin Robotics створила дрон-перехоплювач Blaze, який застосовує комп'ютерний зір та штучний інтелект для виявлення і супроводу цілей, але рішення про відкриття вогню залишається за людиною. У Міністерстві оборони України повідомляли, що вже створено технології, які автоматизують до 95% циклу перехоплення ворожих дронів: оператор лише визначає ціль, а решту система виконує самостійно.

За оцінкою фахівців, українські розробки поки автоматизують окремі етапи — навігацію, розпізнавання, супровід та фінальне наведення. Однак темпи розвитку залишаються високими, а штучний інтелект дедалі активніше інтегрується в безпілотні системи.