Україна випробовує перехоплювачі проти реактивних дронів РФ

Швидкість реактивних дронів сягає 500 км/год, що робить більшість дешевих українських перехоплювачів малоефективними. На початку липня військові зібрали велику групу виробників на випробування нового покоління дронів-перехоплювачів, створених спеціально проти таких цілей. Результат виявився невтішним: багато апаратів було важко контролювати на швидкості понад 400 км/год, частина впала в сусідні поля та ліси.

За три літні місяці Росія збільшила застосування реактивних дронів приблизно у шість разів. У червні було запущено близько 450 таких апаратів зі швидкістю від 240 до 500 км/год, а в серпні їхня кількість зросла приблизно до 2850. Для порівняння, типовий поршневий Shahed летить зі швидкістю менш як 200 км/год. За оцінкою української військової розвідки, Росія вже виробляє близько 3000 реактивних дронів на місяць — частина з них нагадує Shahed із трикутним крилом, інші мають трубчастий корпус і невеликі крила, тобто більше схожі на крилаті ракети.

Заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко визнав складність створення швидкісних перехоплювачів, але заявив, що Україна наближається до запуску кількох дешевих рішень, придатних для масового виробництва. "Я впевнений, що незабаром ми зможемо повністю розвинути клас зброї, яка буде ефективною для протидії реактивним БПЛА", — сказав він.

Президент Володимир Зеленський повідомляв, що над засобами перехоплення працюють понад 60 українських компаній, проте реальні результати поки показали лише кілька виробників. Окремі прототипи виходять надто великими або потребують забагато часу на підготовку до запуску, що критично в реальному бою, адже вікно для атаки швидкісної цілі дуже коротке.

Одним із найперспективніших напрямків посадовці та експерти називають нове покоління дешевих керованих ракет. Черевашенко повідомив, що частина з них уже проходить випробування, а їхня вартість має бути значно нижчою за ціну дронів, які вони збиватимуть. Раніше Україна могла відхиляти частину російських дронів від маршруту, передаючи фальшиві GPS-координати, але нові реактивні апарати часто оснащують сучасними 16-канальними антенами, стійкішими до перешкод і засобів РЕБ.

Директор з розвитку оборонної компанії Fly Group Ukraine Анатолій Храпчинський вважає, що окремі засоби протидії вже не дадуть достатнього захисту. На його думку, потрібна мережева система, у якій кілька пристроїв працюватимуть як єдиний організм і спільно вводитимуть навігацію противника в оману: дрон вважатиме, що рухається до цілі, тоді як автопілот отримуватиме фальшиві координати й поступово відводитиме апарат від міст у безпечні райони.

Ще один варіант — змінити тактику застосування наявних перехоплювачів. Навіть якщо вони повільніші за реактивну ціль, їх можна спрямовувати назустріч, а не наздоганяти ззаду. Для цього потрібні системи автоматичного наведення на основі штучного інтелекту, які швидко розраховують траєкторію ворожого дрона та точку можливого перехоплення. Черевашенко повідомив, що Україна вже має приклади успішних лобових перехоплень — як із автоматизованим програмним наведенням, так і з ручним керуванням. Технологія поки потребує розвитку перед масовим застосуванням, але представник Повітряних сил назвав такий підхід одним із майбутніх напрямків ППО.

Поки що значне навантаження припадає на військову авіацію: літаки мають достатню швидкість, щоб наздоганяти реактивні дрони, проте запаси ракет класу "повітря — повітря" поступово скорочуються. Через це пілотам дедалі частіше доводиться застосовувати бортові гармати, що небезпечно через ризик зіткнення з уламками збитого безпілотника.

Семюел Бендетт, старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки, описав війну в Україні як постійну боротьбу "меч проти щита", де кожна нова можливість та інновація швидко отримує протидію. "Поточна перевага Росії зрештою буде зведена нанівець українськими протидіючими можливостями у вигляді швидких і дешевих перехоплювачів, здатних атакувати реактивні безпілотники", — зазначив він.

Окремо експерти звертають увагу на маршрути реактивних "шахедів" під час атак на Київ. Сергій "Флеш" Бескрестнов зауважив, що дрони тримаються поблизу кордону з Білоруссю замість руху найкоротшою траєкторією. За його версією, LTE-модеми безпілотників можуть підключатися до білоруських базових станцій і таким чином отримувати координати та телеметрію з оператором.