Китайський надзвуковий демонстратор TMS-10 виходить на фінальне складання

Демонстраційний літак TMS-10 з низькою балкою вступає у стадію фінального складання. Про це повідомляє лабораторія Тяньмушань, дослідницька установа, створена за підтримки Університету Бейхан.

Раніше лабораторія завершила випробування в аеродинамічній трубі, проєктування систем керування польотом і виготовлення планера. Масштабний демонстратор 1:18 уперше піднявся в повітря у червні 2025 року з аеропорту Дінчжоу в провінції Хебей. Той політ відбувався на швидкості нижче 0,2 Маха і мав на меті перевірити низькошвидкісний зліт і посадку, стійкість та керованість.

Наступний крок команди — провести демонстратор крізь звуковий бар'єр і виконати тривалий надзвуковий політ. Під час нього фахівці вимірюватимуть звуковий удар та оцінюватимуть аеродинамічну конфігурацію, систему керування польотом і взаємодію між аеродинамікою та силовою установкою.

Сам проєкт TMS-10 орієнтований на надзвуковий бізнес-літак на 10–15 місць для ділових поїздок та елітного туризму. Його аеродинаміка оптимізована під крейсерські швидкості до 2 Махів, а також підтримує дозвукові польоти на рівні близько 0,95 Маха. Конструктори прагнуть поєднати високошвидкісні характеристики з нижчим аеродинамічним опором та суттєво зменшеним звуковим ударом.

Якщо технологію згодом впровадять у більші пасажирські літаки, виграш у швидкості може бути значним. Китайські державні ЗМІ повідомляють, що майбутній надзвуковий літак здатен скоротити подорож Пекін–Шанхай приблизно до 30 хвилин проти близько двох годин на сучасних комерційних рейсах.

Однак подолання звукового бар'єру — лише початок. Змусити пасажирський літак літати на швидкості 2 Маха значно складніше, ніж демонструвати надзвуковий політ винищувачем чи невеликим експериментальним апаратом. Комерційна машина має поєднувати високошвидкісну аеродинаміку з конструкційною міцністю, терморегулюванням, комфортом пасажирів, надійністю та керованими експлуатаційними витратами. Літак також повинен витримувати нагрівання від тривалого високошвидкісного польоту, зберігаючи прийнятний термін служби.

Окрема перешкода — рушійна система. Дослідники проєкту називають ядро двигуна, повітрозабірник і вихлопну систему ключовими напрямами, що потребують подальшого розвитку. За даними лабораторії Тяньмушань, майбутні версії потребуватимуть двигуна зі змінним циклом, здатного ефективно працювати як на надзвукових, так і на дозвукових режимах.