Танкова криза: Росія готує прориви, а українські війська втрачають фахівців

На початку повномасштабного вторгнення українські танкісти мали підготовлені екіпажі, власні тактичні прийоми та механіків-водіїв, які знали можливості техніки. Нині ситуація змінилася: за роки війни танкові війська пройшли низку пертурбацій, кожна з яких коштувала втрат у людях і дефіцитних машинах.

Зразком правильного застосування танків на початку великої війни була робота 2-го батальйону 17-ї окремої танкової бригади під командуванням тоді ще підполковника, а нині полковника, Героя України Олега Грудзевича. Його танкісти не йшли у лобові атаки, а вибудовували порядки так, щоб ворог наступав на вузьких напрямках і потрапляв у засідки замаскованих екіпажів. Проте ця тактика мала межу: через довгі маневрені переходи техніка ламалася, а серйозною загрозою стали російські ударні вертольоти Ка-52 і Мі-28 з далекобійними протитанковими ракетами.

Після перемог під Києвом і Харковом 2022 року ситуація з бронетехнікою ускладнилася: захоплені трофеї та машини від партнерів створили строкатий «зоопарк», а техніку почали розглядати як «затичку для дірок». Під час контрнаступу на півдні влітку 2023-го танкові сили сточувалися в лобових штурмах на мінних полях «лінії Суровікіна». Тоді 47-ма бригада «Маґура» разом із приданими частинами втрачала M1 Abrams, Leopard 2 та M2 Bradley, а також дефіцитні тягачі M88 Hercules.

Курська операція 2024 року закріпила кризу: наступ підірвав довіру союзників, оголив фронт, а чимало західних танків опинилися у ворога. Росіяни вивчили трофеї та врахували їх у модернізації своєї техніки.

Кадровий голод збігся з Курською операцією, коли навчених танкістів і ремонтників почали відправляти в піхоту. При новому Головкомі цю практику припинили, але час і кадри втрачено. Підготовка якісного екіпажу займає місяці, а танкова школа рядового й сержантського складу перебуває в руїнах. Нинішні екіпажі виснажені до краю, а досвідчені фахівці перевелися в ремонтні чи тилові підрозділи. У навчальному центрі «Десна» підготовка звелася до базової без злагодження підрозділів, інструктори не мають сучасного бойового досвіду.

Технологічний тиск довершив розвал: російські розвідувальні дрони «Орлан» і «Зала» позбавили танки можливості висуватися непомітно, а масові «Ланцети» та FPV-дрони, включно з оптоволоконними, нейтралізували «мангали», розраховані на захист верхньої напівсфери.

Логістика західного озброєння також проблемна: Leopard 1 з гарматою 105 мм надійшли з іншою системою управління вогнем, без додаткового бронювання та ремонтних комплектів. Переговорні групи часто не знають специфіки машин, а ремонт Leopard і Abrams інколи триває місяцями через відправку за кордон.

Росія ж не відмовляється від ідеї танкових проривів. Для атак масово використовують старі Т-62, Т-72А, Т-80, відновлені в польових рембатах. Це своєрідна розвідка боєм: ворог промацує оборону й рахує, скільки дронів виводить техніку з ладу, а тих, хто виживає, навчають на новішій техніці. У нових машинах провели уніфікацію: комбінований денно-нічний приціл, розширені баштові люки, приціли-панорамники для командирів. Т-90М «Прорив», БМП-3, БМД-4 випускаються, але на фронті їх не видно — екіпажі готують, а репортажі з полігонів регулярно з'являються в російських ЗМІ. Тилове забезпечення уніфіковане: броньовані «Урали» на кшталт «Ахмату» та БТР-82 підтягують важке обладнання і станції РЕБ до кілзони.

Сучасні російські бронемашини насичуються вбудованими станціями РЕБ для глушіння дронів, а складні комплекси з радіолокаційними станціями фіксують загрозу на підльоті й відстрілюють захисний контрбоєприпас. Ймовірна тактика: стрімкий ривок, проходження кілзони, придушення українських операторів безпілотників і вихід у тил. У першій хвилі мають згоріти застарілі Т-62 і Т-55, далі піде резерв із нових танків та БМП.

Висновок невтішний: поки противник модернізує та накопичує парк, наші танкові війська на периферії уваги. Нових постачань від союзників не чути, своїх нових танків Україна не випускає, обмежуючись ремонтом і модернізацією старих моделей. Якщо не готуватися до проривів, Росія повторить наступ зразка лютого-березня 2022-го, але Україна вже не має ані спеціалізованих протитанкових засобів, ані достатнього оперативного кадрового резерву.