Степанівка без світла: місяць без електрики та постійні атаки FPV-дронів

Степанівка на Донеччині опинилася в складній ситуації: через постійні обстріли та атаки безпілотників село залишилося без електрики. За словами старости Степанівського старостинського округу Валерія Давиденка, світло зникло 30 червня. Відтоді мешканці пристосовуються до життя без звичних зручностей.

Місцева жителька Людмила розповідає, що через спеку продукти швидко псуються. «Холодильник, морозильник — були там запаси м'яса, рибки. Усі порозморожували, що встигли, а що і зіпсувалось. Багато зіпсувалось продуктів», — каже жінка. Вона охолоджує їжу в мисці з холодною водою, яку доводиться часто міняти.

Людмила мешкає в селі разом із сином, який має інвалідність. Попри небезпеку, вони продовжують обробляти город: посадили картоплю, кабачки, помідори, капусту, огірки та баштанні. Жінка зізнається, що грошей на переїзд немає — вивезти меблі та речі надто дорого.

92-річна Олена також доглядає за городом, але за кілька днів її евакуюють. Вона каже, що врожай доведеться залишити: «Нехай пропадає. Хто збиратиме, всі поїхали». Жінка пакує лише найнеобхідніше — ковдру, речі з шафи — і прощається з домівкою, де прожила 30 років.

Наталя, яка допомагає доньці в місцевому магазині, розповідає, що доставку продуктів припинили. «Місяць нема доставки, як світла не стало в Новодонецькому. Лише в один магазин уже близько тижня власники самі звідкись підвозять продукти. А так хліба немає. І FPV-ішками машини б'ють», — зазначає жінка. Вона планує виїхати до кінця місяця, бо «тут уже ловити нема чого».

Староста Валерій Давиденко повідомляє, що в селі працює «Пункт незламності» з генераторами. Щодня туди приходять 15–20 людей, щоб підзарядити телефони та повербанки. «Люди все розуміють: зарядили — і розходяться, щоб не було скупчення, тому що ті „Молнії“, „Ланцети“ літають, кружляють, дзижчать», — додає він.

До повномасштабного вторгнення в Степанівці проживало понад 700 осіб. Нині залишається близько трьох сотень. За даними аналітичного проєкту DeepState, лінія фронту проходить за два десятки кілометрів від села.