Сапер з Кропивницького розповів про пастки окупантів і десятиліття розмінування

Олександр Іванов працює в службі з надзвичайних ситуацій 12 років, вісім з них присвятив піротехнічній справі. Від початку повномасштабного вторгнення він виїздив на деокуповані території півтора десятка разів — розміновував Чернігівщину, Донеччину, Харківщину, Миколаївщину та Херсонщину. Своїми спостереженнями він поділився в етері Українського радіо Кропивницького напередодні Дня рятівника, який відзначають 17 вересня.

За словами сапера, кожен регіон має власну специфіку загроз. На Харківщині траплялося дуже багато протипіхотних і протитанкових мін. На Миколаївщині небезпеку становили переважно артилерійські снаряди, гранатомети та гранати, встановлені на розтяжку. На Херсонщині висока загроза ураження дронами й чимало скидів. Донеччина, за його словами, всіяна протипіхотними мінами-«пелюстками», особливо ліси та масиви. Найбільш замінованим регіоном Іванов вважає Харківську область.

Характер небезпек постійно змінюється. Якщо у 2022 році головними ризиками були протитанкові й протипіхотні міни, то нині до них додалися FPV-дрони, скиди та нерозірвані касети від систем залпового вогню.

Окремо сапер зупинився на пастках, які залишають після себе російські військові. На Чернігівщині піротехніки знаходили під замінованими мінами ще по два артилерійські снаряди. Крім того, в армії РФ почали модифікувати безпілотники.

«Почали видумувати й ставити щось у безпілотні літальні апарати, в FPV – якісь механізми або скид з дрона, який лежить і не детонує одразу, а детонує від механічної дії чи реагує на мобільний телефон. Якщо знаєш ворога — це вже 50% успіху, але він дуже підступний», — сказав Іванов.

Особливою жорстокістю він назвав мінування цивільних об'єктів. В одному з населених пунктів Харківщини окупанти замінували єдине джерело, з якого місцеві набирали питну воду. На заболоченій місцевості встановили комплекс протипіхотних мін на розтяжках та із датчиками натискної дії, які через рік після встановлення було важко виявити.

Головними якостями сапера Олександр Іванов називає урівноваженість, самоконтроль і концентрацію, адже ціна найменшої помилки — життя.

«У цій роботі має бути холодний розум. Треба бути зібраним, відкидати всі свої думки і думати тільки про завдання. Чи бояться всі? Та бояться всі. Страх має бути присутнім, але в розумній дозі, щоб він не заважав і не відволікав тебе від роботи», — пояснив він.

Найважливішим у професії рятувальник вважає безпеку — власну, особового складу та оточуючих.

За спостереженнями фахівців, найчастіше правила безпеки порушують дорослі. Люди віком від 30 до 50 років втрачають пильність і намагаються забрати небезпечні знахідки чи уламки ракет додому як «трофеї».

Оскільки розмінування України затягнеться на десятиліття, Іванов закликав дотримуватися трьох базових правил: не ігнорувати повітряну тривогу, категорично не торкатися підозрілих предметів і не підходити до них, а також одразу викликати рятувальників або поліцію.

«Будь-яка легковажність під час виявлення вибухонебезпечного предмета може коштувати життя, адже другої спроби у випадку вибуху вже не буде», — наголосив сапер.

Збереження пильності та вчасне залучення фахівців залишаються єдиним способом уберегти себе та близьких.