Російський флот у Чорному морі змінює тактику: чим це загрожує Одещині

За словами речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука, у розпорядженні російських військових залишається щонайменше два підводні човни типу "Варшав'янка" та два малі ракетні кораблі проєкту "Буян-М", здатні застосовувати крилаті ракети. Водночас підводні човни виходять у море значно рідше, ніж раніше.

Плетенчук пов'язує це не лише з роботою українських Сил оборони, а й із технічним станом російського флоту. Човни потребують регулярного обслуговування, а тривала експлуатація в умовах війни обмежує можливість їхнього постійного використання.

"Може бути сукупність факторів. Звісно, в першу чергу, це робота Збройних сил України й інших складових сил оборони та безпеки", — зазначив речник.

За його словами, росіяни обирають між двома варіантами: ризикувати гаванню і здійснювати пуски звідти або виходити в море. Наразі перевагу віддають першому — він видається їм менш небезпечним.

"Вони постають перед доволі складним вибором: ризикувати гаванню і робити пуски звідти чи все ж таки ризикнути вийти в море і зробити пуски з відповідних пускових обладнань. Обирають перше, це для них вважається меншою небезпекою", — сказав Плетенчук.

Окремо він розповів про спроби росіян атакувати об'єкти в північній частині Чорного моря. Кілька таких випадків цього року завершилися для окупантів провалом: дрони вчасно виявили та знищили. Утім, у ВМС не очікують, що після цих втрат Росія припинить атаки.

"Розраховувати на це, мабуть, не варто. Ми, звісно, готуємося і готові до відбиття подальших атак. Завжди слід очікувати, що ворог робить висновки і буде намагатися змінити тактику або засоби ураження", — наголосив речник.

Нині росіяни більше покладаються на повітряні дрони. Із морськими безекіпажними системами таких успіхів у РФ немає, оскільки цю технологію їм доводиться розвивати переважно самостійно.

"Більше вони приділяють уваги застосуванню саме дронів повітряних. Це та компонента, яка для них є більш успішною", — зазначив Плетенчук.

Україна тим часом продовжує розвивати власні морські безекіпажні системи. За словами речника, український бойовий досвід цікавий іншим державам, і партнери звертаються по інформацію та напрацювання. Водночас технології постійно змінюються, тож досягнення певного рівня не означає завершення розвитку.

"Наш досвід цікавий і для наших партнерів, і для наших союзників так само. Тому, коли нас питають партнери, звісно, ми інформацією ділимося, нашими напрацюваннями", — розповів Плетенчук.

"Тут не можна досягти якогось рівня, після якого ви можете вже, умовно кажучи, розслабитися. Тут завжди ситуація вимагає подальшого пошуку нових рішень, тому що ворог теж адаптується", — додав він.

Розвиток ВМС не обмежується кораблями: йдеться також про авіацію, морську піхоту, безекіпажні системи та розмінування. Окремим напрямом залишається пошук нових військовослужбовців. Одним із головних викликів речник назвав захист від повітряних атак.

"Зараз самим викликом залишається боротьба з повітряними атаками. Ми є складовою загальної системи протиповітряної оборони Військово-морських сил. І для нас зараз це один із пріоритетних напрямів розвитку", — зазначив Плетенчук.