Росія може використовувати захоплені українські дрони для провокацій у Європі

Захоплені українські дрони можуть бути використані Росією для операцій під чужим прапором у Європі. Про це свідчать кадри українського дрона-перехоплювача, на яких зафіксовано безпілотник із характерними рисами апаратів серії FP-1 та FP-2. За формою фюзеляжу та хвостового оперення він майже повністю відповідає українським далекобійним БПЛА.

За однією з версій, російські військові отримують такі апарати після їхньої вимушеної посадки через дію засобів радіоелектронної боротьби або технічних несправностей. Потім окупанти можуть відремонтувати безпілотники, перепрограмувати їх або використати як основу для копій.

Радник президента України Сергій Бескрестнов заявив, що противник збирає вцілілі українські безпілотники. «Я можу вам точно сказати, що противник збирає наші вцілілі безпілотники, ремонтує їх і готує для майбутніх провокацій. Невже хтось вважає, що загадкові БПЛА над Європою це були (та будуть) „Суперками“ та „Орлани“ із зірками на крилах? Дуже важливо, щоб світова спільнота усе це розуміла. Гібридна сучасна війна так і відбувається», — наголосив він.

Ще у липні міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш попереджав, що Росія могла перехопити значну кількість українських безпілотників. За його словами, ці апарати можуть використовуватися для провокацій на території Польщі або інших країн НАТО, щоб створити враження, нібито атаки здійснює Україна.

На користь цієї версії свідчить інцидент 8 червня в Молдові. Під час російської атаки по Україні безпілотник перетнув молдовський кордон та вибухнув поблизу села Лопатна. На уламках місцеві жителі помітили українські написи, але МЗС Молдови лише припустило українське походження апарата. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді заявив, що дрон був російським, а остаточних висновків не оприлюднили.

На початку липня польські спецслужби повідомляли, що Росія може вдатися до гібридних або збройних провокацій проти Польщі, аби перевірити готовність НАТО. Побоювання Варшави посилилися після інциденту 30 липня, коли російська крилата ракета Х-101 залетіла майже на 100 кілометрів углиб території Польщі та впала в Люблінському воєводстві.