Росія застосовує дрони з Mesh-модемами: що це змінює в небі

Радник президента України з технологічних питань Сергій "Флеш" Бескрестнов заявив, що протягом року в ЗСУ системно не займалися технологіями протидії Mesh-модемам. Відповідальність за це він поклав на колишнього головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та керівництво, яке опікується радіоелектронною боротьбою.

"За час війни я нікого не критикував. Я не люблю цього робити, бо мій принцип такий: Якщо критикуєш — зроби краще. Але сьогодні я хочу подякувати колишньому Головкому, та його РЕБ керівнику за те, що протягом року ніхто у ЗСУ системно не займався технологіями протидії МЕШ-модемам і ніхто не закрив столицю засобами РЕБ, спостерігаючи як ворог розвиває цю технологію. Як результат, зараз ми отримуємо удари реактивними "Шахедами" під управлінням МЕШ та намагаємося новою РЕБ командою екстрено щось робити", — написав він.

Mesh-модеми, переважно китайського виробництва, фіксують на різних типах російських безпілотників — "Шахед/Герань", "Гербера" та фанерних ударних дронах "Блискавка".

Принцип роботи такої мережі відрізняється від класичної схеми "дрон — наземна станція". Кожен модем виступає ретранслятором, тобто вузлом мережі, утворюючи ланцюжок: оператор → дрон → дрон → дрон → ударний БПЛА. Якщо один апарат глушиться засобами РЕБ або виходить з ладу, трафік миттєво переспрямовується через інші дрони в повітрі. Єдиної точки відмови немає — мережа самовідновлюється динамічно, з урахуванням зміни положення апаратів у просторі.

Для росіян це дає кілька практичних переваг. Сигнал управління або відеопотік транслюється ланцюжком від одного БПЛА до іншого, що дозволяє заводити дрони далеко за межі прямої радіовидимості. Оснащені камерами та Mesh-модемами далекобійні апарати перетворюються на FPV та ударні комплекси, а оператор отримує відеосигнал у реальному часі в глибині тилу. Крім того, група дронів може діяти узгоджено: розвідник із якіснішою оптикою передає координати цілі прямо в повітрі ударним дронам для донаведення. Стійкість до РЕБ зростає, оскільки сигнал перестрибує з вузла на вузол, і придушення каналів зв'язку стандартними засобами ускладнюється.

Технологія не робить безпілотники невразливими, але дозволяє їм ретранслювати дані та підтримувати зв'язок один з одним на значних відстанях. Противник переходить від одиночних автономних дронів до мережевих систем, у яких кілька БПЛА спільно ведуть розвідку, забезпечують стійкий зв'язок і завдають ударів.

Раніше під час російської атаки на Київ 3 вересня моніторингові канали повідомляли про пролітання над столицею нового російського реактивного БПЛА "Герань-5". Він відрізняється від звичних "Шахедів" швидкістю, розмірами та типом двигуна.