Росія переходить на реактивні «Герані»: які нові виклики це створює для ППО

Москва нарощує випуск реактивних безпілотників «Герань-4» та «Герань-5», які розвивають вищу швидкість порівняно з поршневими моделями. Через це українським силам доведеться адаптувати тактику перехоплення, повідомив заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібицький.

У липні російські війська дещо скоротили кількість атак і темпи випуску окремих моделей БпЛА. Причиною стало переналаштування виробництва з акцентом на реактивні версії «Гераней». В одному з нещодавніх ударів турбореактивні дрони становили вже близько половини всіх застосованих апаратів.

Такі цілі створюють інший виклик для протиповітряної оборони: для їхнього знищення потрібні перехоплювачі з відповідною швидкістю або засоби малої ППО. Водночас у Росії залишається вразливе місце — турбореактивні двигуни, які вона поки що імпортує з Китаю. За оцінкою Скібицького, кожен такий двигун коштує приблизно 35–40 тисяч доларів, тому російський ВПК намагається налагодити власне виробництво компонентів.

Окупанти не відмовляються й від старих моделей: звичайні «Шахеди» та реактивні дрони можуть застосовувати разом, зокрема в комбінованих атаках із ракетами. Це ускладнює роботу ППО, оскільки різні типи цілей відрізняються швидкістю, висотою та траєкторією польоту.

Інтенсивність використання реактивних «Гераней-4 Сікер» зросла у вісім разів: із приблизно 180 одиниць за весь минулий рік до понад 1400 від початку поточного. Причиною може бути те, що українські мобільні вогневі групи та засоби РЕБ навчилися збивати чи придушувати до 92–96% повільних дронів. Тож Росія шукає способи ускладнити перехоплення, використовуючи швидші апарати, які залишають менше часу на реагування.