Росія переходить від «Шахедів» до реактивних дронів: що це означає для ППО

Ера дронів-камікадзе «Шахед-136» («Герань-2»), які з осені 2022 року були основною зброєю РФ для ударів по українському тилу, добігає кінця. На зміну їм приходять реактивні аналоги, які українській протиповітряній обороні збивати набагато важче.

Під час нічної атаки на Київ 5 серпня частка реактивних дронів у загальному заплі вперше перевищила половину. Тоді росіяни запустили 115 ударних БПЛА, збити або подавити вдалося майже 85%. Наступної ночі РФ випустила 101 дрон, і знову більшість були реактивними, а відсоток збиття впав до 65%.

Один із таких апаратів — «Shahed-238» (також відомий як «Герань-3») — розвиває крейсерську швидкість 350–550 км/год і має дальність польоту до 1500 км. Для порівняння, звичайні «Шахеди» з бензиновим двигуном літали зі швидкістю лише 150–200 км/год на висоті до 2 км.

Нові типи дронів РФ створює, щоб зупинити тенденцію 2025–2026 років, коли Україна підняла відсоток збиття ворожих БПЛА до 90–95%. Цього вдалося досягти завдяки розвитку українських зенітних дронів-перехоплювачів, які без проблем наздоганяли повільні «мопеди».

Реактивні дрони через вищу швидкість стають недосяжними для багатьох перехоплювачів і дозволяють росіянам швидше пролітати зони мобільних вогневих груп. З липня РФ систематично атакує судна біля українського узбережжя, фактично заблокувавши експорт Чорним морем.

За офіційною статистикою, з початку 2026 року російські війська випустили вже 1400 таких швидкісних БПЛА. Для порівняння, за весь 2025 рік сили ППО зафіксували лише 180 подібних випадків.