Forbes: восени Росія спробує використати погану погоду для механізованих атак

Сьогодні зона майже суцільного ураження техніки сягає 30 км, і саме в цій смузі найактивніше працюють безпілотники-камікадзе. Проста конструкція FPV-дронів та використання недорогих комерційних компонентів дозволяють Україні випускати їх масово й оперативно модернізувати під нові технології. Компактні розміри ускладнюють виявлення таких апаратів і дають змогу маневрувати біля землі та обходити перешкоди.

Водночас у FPV-дронів є вразливі місця, передусім погодні. Сильний вітер, дощ або сніг суттєво ускладнюють політ, а в тумані камери стають майже непридатними. "Росія має намір використовувати ці періоди зменшення присутності безпілотників для проведення великомасштабних механізованих атак, спрямованих на подолання української оборони", — зазначають автори.

За оцінкою командувача 1-м корпусом "Азов" генерала Дениса Прокопенка, російські війська готують значну кількість бронетехніки до осінньої кампанії. Машини оснащують системами активного та реактивного захисту, засобами радіоелектронної боротьби, протибезпілотними клітками, обладнанням для розмінування й бульдозерними відвалами. "Росія експериментувала з деякими з цих засобів захисту під час обмежених механізованих штурмів протягом останнього місяця, ймовірно, для визначення потреб у набагато масштабнішій осінній кампанії", — йдеться у статті.

У відповідь Сили оборони України, як очікується, посилять розвідку та намагатимуться виявляти російську техніку заздалегідь, щоб зривати підготовку штурмів. Розвідка діятиме на відстані до 40–50 км за лінією фронту. Втім, на думку журналістів, з огляду на масштаби російської підготовки, удару по кожному місцю дислокації та кожній одиниці техніки завдати не вдасться.

Серед можливих кроків — модернізація FPV-дронів для роботи в несприятливих умовах, хоча це може підвищити їхню вартість і зменшити доступну кількість. Крім того, Україна може залучити до оборони наземних роботів і датчики, здатні відстежувати російські шляхи підходу за обмеженого повітряного спостереження.

У липні на Добропільському напрямку російська армія здійснила одну з наймасштабніших за останній час спроб танкового прориву. Вона виявилася невдалою: було знищено 9 танків, 2 бронемашини, 3 установки "Град" та ліквідовано кілька десятків окупантів. Російські танки тоді були захищені комплексами активного захисту, які спрацьовували проти дронів, тож для їхнього знищення знадобилося більше безпілотників. Також росіяни розглядають варіанти посилення захисту танків від атак БПЛА за допомогою світлошумових гранат "Взлет-М" і "Факел".

Модернізовані системи захисту від БПЛА збільшують час перебування бронетехніки на лінії фронту. Систему створили для захисту від ракет, снарядів і мін, а у 2025 році її доопрацювали для протидії безпілотникам. Під час одного зі штурмів комплекс активного захисту "Арена-М" перехопив сім українських FPV-дронів. Водночас для повноцінного захисту танка цього все ще недостатньо, оскільки систему легко перевантажити.