Росія дедалі частіше застосовує по Україні ракети РМ-48У, створені як мішені

За інформацією Reuters, у липні та на початку серпня РМ-48У становили більш ніж половину з 228 балістичних і гіперзвукових ракет, випущених Росією. Такий підхід дозволяє Москві водночас виснажувати обмежені запаси українських перехоплювачів і зберігати дорожчі «Іскандери» для майбутніх масованих атак.

Статистика ударів це підтверджує. У липні Росія запустила 158 балістичних і гіперзвукових ракет, із яких 87 — саме РМ-48У. За перші вісім днів серпня зафіксовано ще 70 пусків, серед них 36 РМ-48У. Водночас кількість запусків «Іскандерів» різко впала: якщо в червні їх було понад сотня, то в липні — лише 38.

Старший науковий співробітник RUSI Сідхарт Каушал вважає, що це може свідчити про намір Росії економити основний запас дорожчих балістичних ракет. Ідеться не лише про «Іскандери»: Москва також має північнокорейські KN-23 та KN-24, гіперзвукові «Кинджали» й «Циркони». Застосування РМ-48У дозволяє розвантажити цю номенклатуру й не витрачати найцінніші ракети на кожен окремий удар.

РМ-48У спочатку була ракетою-мішенню для тренувань російських розрахунків ППО. Її створили на базі зенітних ракет комплексу С-400, а після модернізації вона отримала можливість використовуватися як ударна балістична ракета. За даними ГУР, довжина ракети — 7,5 метра, діаметр корпусу — 0,5 метра, двигун твердопаливний, бойова частина осколково-фугасна масою 199 кілограмів. Заявлена дальність сягає 400 кілометрів, швидкість — 4–6 Махів.

За точністю та бойовими можливостями РМ-48У поступається «Іскандеру-М». Reuters із посиланням на українські правоохоронні та розвідувальні структури зазначає, що ця ракета менш точна. Українські експерти оцінюють середнє відхилення від цілі приблизно у 300 метрів. Через це навіть за заявленої військової чи промислової цілі зростає небезпека для цивільної інфраструктури. Водночас Reuters окремо вказує, що не зміг незалежно перевірити українські висновки щодо конкретного боєприпасу, який уразив залізничну платформу біля Броварів. За даними місцевої влади, 5 серпня поблизу Києва загинули восьмеро людей, а українські слідчі встановили, що удар по залізничній станції був завданий саме цією ракетою.

Для Росії важлива перевага полягає в тому, що навіть менш точна ракета летить по балістичній траєкторії та створює для української ППО завдання, яке не можна проігнорувати. Балістичні цілі складно перехоплювати, а американські Patriot залишаються основним засобом протидії значній частині таких цілей. Влітку Україна підійшла до критичної точки із запасами перехоплювачів Patriot, тоді як нові поставки не компенсували потребу за такого темпу. Противник отримує можливість поставити Україну перед вибором: витрачати дорогий перехоплювач на дешевшу й менш точну ракету або ризикувати пропустити балістичну ціль. За словами Каушала, масоване застосування РМ-48У дозволяє Росії берегти потужніші «Іскандери», KN-23 та «Циркони» і водночас витрачати українські запаси перехоплювачів.

Масштаб застосування пояснює й доступність цих ракет. За оцінкою американського Institute for the Study of War, Росія може мати близько 400 таких ракет проти приблизно 100 «Іскандерів». ГУР повідомляє, що Росія планує збільшити виробництво РМ-48У до 480 одиниць у 2026 році проти 200 роком раніше.

Липень став місяцем із найбільшою кількістю запусків балістичних і гіперзвукових ракет Росією від початку повномасштабного вторгнення — 158 ударів, із яких 87 припали на РМ-48У. Це змінює структуру російської ракетної кампанії: Москва намагається збільшити загальний обсяг балістичних ударів, використовуючи різні за можливостями боєприпаси. Збережені «Іскандери», KN-23 та інші потужніші ракети можуть бути застосовані пізніше, коли Москва захоче посилити балістичну кампанію проти української інфраструктури, зокрема напередодні зимового періоду.

Історія РМ-48У показує ширшу тенденцію російського ВПК: Москва не завжди створює нову ракету з нуля, а змінює призначення вже наявного боєприпасу й використовує напрацьовану виробничу базу. Ракета, створена для тренувань розрахунків ППО, тепер застосовується для ударів по наземних цілях. Головна проблема для України полягає не так у точність РМ-48У порівняно з «Іскандером», як у тому, що Росія отримала можливість збільшувати кількість балістичних пусків і змушувати українську ППО витрачати обмежені запаси дорогих перехоплювачів.