«Дань-Т»: виробництво реактивних дронів РФ впирається в двигуни

Про це в ефірі «Київ 24» сказав військовий експерт, керівник навчального департаменту Академії «Дронаріум» Дмитро Следюк.

За його оцінкою, заявлені обсяги виробництва реактивних безпілотників виглядають нереалістичними, якщо Росія покладатиметься виключно на власні двигуни. Ситуацію може змінити залучення іноземних компонентів.

Окремий виклик — протидія самим реактивним цілям. Звичайні дрони-перехоплювачі не завжди здатні ефективно працювати проти швидкісних апаратів. Експерт згадав кілька поколінь українських перехоплювачів, зокрема гвинтові, максимальна швидкість яких сягає близько 450 км/год. Через це їхні можливості в боротьбі саме з реактивними цілями обмежені.

Водночас, за словами Следюка, Україна вже має успішні випадки застосування нових перехоплювачів проти швидкісних реактивних цілей. Крім того, українські розробники модернізують радянські зенітні ракети, адаптуючи їх до сучасних умов, — такі ракети теж можуть застосовуватися проти реактивних безпілотників.

Ще одна особливість цих цілей — спосіб запуску. Реактивні дрони можуть стартувати з повітряних носіїв, зокрема літаків або вертольотів. Повітряний старт збільшує дальність польоту, адже апарату не потрібно самостійно набирати висоту після запуску.

Для української протиповітряної оборони така схема має і перевагу: після повітряного запуску ціль спершу перебуває на значній висоті, тому її потенційно можна виявити з більшої відстані та мати більше часу на реагування. Наземний запуск, навпаки, дає меншу дальність, але політ відбувається на дуже низькій висоті — поблизу рельєфу, що ускладнює своєчасне виявлення та перехоплення.

Отже, ключовим фактором для російського виробництва реактивних дронів залишаються двигуни: без імпортних поставок заявлені тисячі одиниць на рік недосяжні. Для України ж головне завдання — масштабувати перехоплювачі та адаптовані зенітні ракети під швидкісні цілі, зокрема ті, що запускають з повітря.