РФ запускає реактивні «Шахеди» з конвеєра: що змінилося в атаках

Російські сили продовжують запускати безпілотники по українських містах і селах. Хоча інтенсивність атак дещо знизилася порівняно з попередніми тижнями через виснаження накопичених запасів, сам характер обстрілів зазнав суттєвих змін: удари завдають навіть у світлий час доби.

Цілями стають АЗС, залізниця, логістичні центри, автошляхи, житлові будинки та підприємства. Перед комбінованими чи балістичними ударами росіяни спершу випускають хвилями швидкісні дрони — це робиться не лише для виснаження української ППО, а й для психологічного тиску на населення.

«В основному зараз цілями є українська логістика, залізниці, складські приміщення тощо», — зазначає речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Перші «Шахеди», які полетіли на українські міста у 2022 році, мали бензинові двигуни, летіли низько та повільно. Тоді протидію забезпечили мобільні вогневі групи. Наприкінці 2024 року з'явилися дрони-перехоплювачі, і торік показник збиття сягав майже 100% — навіть коли росіяни запускали їх уночі роями по кілька десятків чи сотень одиниць.

Тепер логіка атак змінилася: «Шахеди» переважно стали реактивними. Вони здатні літати значно швидше й вище, що дає змогу оминати українські перехоплювачі навіть удень.

«Нові реактивні "Шахеди" мають на носовій частині системи донаведення. Головне управління розвідки вже показувало інформацію, що ворог встановлює на такі дрони мінікомп'ютери для забезпечення системного супутникового зв'язку. Вони шукають різні варіанти, як зробити атаки ефективнішими», — пояснює військовий експерт, майор ЗСУ Андрій Ткачук.

За останній місяць ворог випустив по Україні близько трьох тисяч реактивних «Шахедів», зазначає радник Президента України Сергій Бескрестнов (Флеш). За його словами, ці дрони злітають фактично «з конвеєра», адже росія досі не має їхнього стратегічного запасу.

«Щодня ми знаходимо уламки дронів, виготовлених буквально напередодні. Тобто йдеться не про накопичений запас», — наголосив Сергій Бескрестнов.

Виготовлення одного реактивного безпілотника коштує Росії в кілька разів дорожче, ніж звичайного бензинового «Шахеда». Аналітики вважають, що таке затратне виробництво б'є по російській економіці не менш боляче, ніж точні удари українських далекобійних БпЛА по російських нафтопереробних заводах.

Завдяки силам протиповітряної оборони більшість російських «Шахедів» не досягає визначених цілей.

«Якби долітали всі 100%, вибачте, у нас були б значно інші, набагато гірші результати. Ви бачите, що відсоток збиття на сьогодні доволі великий, але ті 10% чи 20% все ж таки долітають. Для захисту неба працюють різні засоби: винищувальна авіація (зокрема літаки F-16 та "Mirage"), наземна ППО, зенітні ракетні комплекси малого та середнього радіусу дії, ПЗРК та мобільні вогневі групи», — підкреслює речник Повітряних сил Юрій Ігнат.

Під час перших масованих атак на початку повномасштабного вторгнення українські розробники приблизно за пів року створили дієві рішення для протидії. Сьогодні проти реактивних дронів вже існує чотири потенційних рішення — про це раніше повідомляв міністр оборони Євген Хмара. Наразі головне завдання — оперативно протестувати нові перехоплювачі та масштабувати їхнє промислове виробництво.