Реактивні «Шахеди» і «Бандероль»: як Україна готує новий ешелон ППО

За останній місяць літа Росія застосувала проти України понад 2500 реактивних безпілотників. Про це 30 серпня повідомив радник Президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов. У липні нарахували близько 1500 таких апаратів — тобто за місяць приріст становив приблизно тисячу одиниць.

Ідеться не лише про цифру. Реактивний дрон перестав бути екзотикою й став складовою масованих комбінованих ударів. За словами Бескрестнова, росіяни запускають ці апарати майже одразу після виробництва, а отже, зростає і темп повітряної кампанії.

Схожу зміну правил гри Україна вже проходила, коли ворог почав масово застосовувати дешеві іранські безпілотники. Тоді стало зрозуміло, що відповідати на кожен «мопед» дорогою та дефіцитною зенітною ракетою неможливо: так з'явилися мобільні вогневі групи, а згодом — безпілотники-перехоплювачі. Логіка була простою: дорогий засіб не варто витрачати там, де ціль можна знищити дешевшим. Тепер цю логіку доводиться застосовувати за жорсткіших умов — засіб має не лише коштувати дешево, а й встигати до цілі.

Нині реактивні дрони відбивають винищувальною авіацією та ЗРК. Але 24 серпня начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що Україні бракує ракет — не лише для Patriot, а й для інших наземних та авіаційних платформ ППО. Саме тому створення власних реактивних перехоплювачів стало критично важливим.

Наприкінці серпня міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що Україна має чотири потенційні перехоплювачі реактивних «Шахедів», які пройшли польові випробування. Далі їх треба довести до потрібного рівня й масштабувати виробництво до тисяч одиниць. Публічно відомо поки що про Alexa Spatium — перший український реактивний перехоплювач, прийнятий на озброєння 21 серпня. Він призначений, зокрема, для боротьби з реактивними «Геранями-3», «Геранями-4» та іншими малорозмірними цілями. Серед його переваг у Міноборони назвали високу швидкість, автоматизацію процесів і мобільність — комплекс можна перевозити пікапом. Про решту розробок подробиць не розкривають.

17 вересня начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ полковник Владислав Волошин повідомив, що Збройні сили України вже випробовують на передовій чотири перспективні моделі безпілотників-перехоплювачів для протидії реактивним БпЛА, а ще близько десяти виробників тестують власні розробки. Йдеться про моделі як із реактивними двигунами, так і з електричною силовою установкою. 19 вересня Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Служба безпеки України двічі упродовж доби успішно застосувала новий український перехоплювач проти реактивного дрона «Герань-5».

Між тим Росія готує наступну категорію цілей. 14 вересня Бескрестнов заявив, що РФ працює над дешевими крилатими ракетами, які мають летіти на малих висотах зі швидкістю 500–750 км/год. За його словами, українська розвідка має дані про контрактування їхнього виробництва в масштабах, зіставних із реактивними «Шахедами». Серед названих розробок — «Бандероль», «Дань-Т», «Дань-М» та «Гербера-5». Перші масовані застосування такої зброї, за оцінкою Бескрестнова, можливі приблизно через п'ять-шість місяців.

Наочно це видно на прикладі атаки 28 серпня. Тієї доби, за даними Повітряних сил, Росія запустила по Україні 96 ударних безпілотників, понад 70 із яких були реактивними, а також сім малогабаритних крилатих ракет S8000 «Бандероль». Більшість засобів ураження ворог спрямував на Київ. ППО знищила або подавила шість «Бандеролей» та 73 дрони.

«Бандероль» — складніша ціль, ніж звичайний «Шахед»: малогабаритна крилата ракета з крейсерською швидкістю 520–560 км/год і максимальною до 620–650 км/год, дальністю польоту до 500 км та бойовою частиною до 150 кг. Українська розвідка також повідомляла, що Росія здатна виробляти до 80 таких боєприпасів на місяць.

Важливі не лише кількість збитих цілей, а й умови роботи: упродовж однієї атаки ППО отримала кілька різних завдань одночасно. Повільніші дрони зустрічали мобільні вогневі групи, реактивні уражали доступними швидшими засобами, частину цілей придушували РЕБ, а проти найскладніших застосовували зенітні ракети.

Звідси випливає, що за масованого застосування різних засобів повітряного нападу недостатньо мати різні засоби перехоплення — треба встигати правильно розподілити їх між цілями. За секунди потрібно визначити, що саме летить, куди прямує, наскільки ціль небезпечна і який засіб має найбільші шанси її перехопити. Для десятків чи сотень об'єктів одночасно вручну це неможливо, тому потрібна автоматизація.

Окремі елементи такої роботи вже використовують у Силах оборони. Бойова система DELTA збирає інформацію з різних джерел в одну цифрову картину, а її інструменти за допомогою штучного інтелекту автоматично виявляють, розпізнають та аналізують об'єкти. У липні Міністерство оборони повідомляло, що лише за червень у DELTA внесли понад 200 тисяч уражень ворожих цілей; щомісяця цифрова мапа отримує понад 8 мільйонів нових об'єктів, а через систему щодня проходить понад 75 тисяч відеотрансляцій. У DELTA також працює ШІ-платформа Avengers, яка автоматично виявляє ворожі об'єкти на відео: у 2025 році Міноборони повідомляло про середній час такого виявлення — 2,2 секунди.

Безпосередньо перехоплення стосується технологія MaXon Systems, про бойове випробування якої на Харківщині в червні повідомив кластер Brave1. Вона автоматизує 95 відсотків процесу перехоплення — від запуску дрона до ураження цілі. Перехоплювач інтегрований із радарним полем, оператор обирає ціль і дає команду, після чого система сама веде дрон до неї, а на фінальному етапі штучний інтелект розпізнає та захоплює «Шахед». Контроль залишається за людиною: атаку можна скасувати.

Наступний рівень — вирішити, якому саме перехоплювачу яку ціль віддати. Для цього система має бачити не лише повітряного противника, а й власну ППО: де перебувають перехоплювачі, які в них швидкість і дальність, скільки їх залишилося, де працюють мобільні вогневі групи та РЕБ, які комплекси мають ракети. Тоді оператор отримує не десятки розрізнених даних, а готову картину для рішення.

Схожа логіка вже застосовується поза межами ППО. На початку 2026 року в DELTA запустили Mission Control — цифрову систему управління дроновими операціями, яка автоматично збирає дані про тип БпЛА, маршрут, завдання та результати місії, а командири бачать роботу підрозділів у реальному часі без ручних зведень.

У червні Brave1 оголосив про співпрацю з Командуванням Сил безпосереднього протиповітряного прикриття. Серед заявлених напрямів — протидія реактивним БпЛА, дешеві ракети-перехоплювачі дальністю три та п'ять кілометрів, дистанційне керування перехоплювачами. Окремо в межах міжнародної програми Brave1 у 2026 році визначено пріоритети для радарів наведення перехоплювачів, БпЛА-носіїв із радарами та автономних систем наведення.

Отже, відповідь на загрозу реактивних дронів не зводиться до одного чи кількох апаратів, швидших за «Шахед». Формується комплекс компонентів: радари, сенсори, зв'язок, автоматичне розпізнавання, наведення, перехоплювачі та людина, яка контролює рішення. Ключовий показник у цій формулі — швидкість: швидкість російського дрона є проблемою, а швидкість українського рішення — способом її подолання.