Реактивні «Герані»: нова загроза для ППО України

Російська армія змінює тактику повітряних атак, дедалі частіше застосовуючи разом зі звичайними «Шахедами» швидкісні реактивні безпілотники. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, російський ВПК виконує місячні плани з виробництва ракет на 110–120%, а план випуску ударних БПЛА на серпень становить близько 11 тисяч одиниць.

Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький повідомив, що у липні росіяни тимчасово скоротили виробництво дронів через переналаштування потужностей. Основний акцент тепер робиться на нових турбореактивних моделях «Герань-4» та «Герань-5».

За словами експерта Анатолія Храпчинського, противник робить ставку на масованість і комбінованість ударів. «Ми постійно чуємо інформаційні "страшилки" про колосальні обсяги засобів ураження ворога, проте головне сьогодні — не піддаватися тиску, а тверезо оцінювати загрози й готувати системну відповідь на спроби прорвати нашу ППО», — зазначив він.

Головна небезпека реактивних «Гераней» — значно вища швидкість, яка скорочує час реакції українських засобів ППО. Ворог комбінує повільні «Шахеди» для відволікання та швидкісні дрони для прориву до цілей. Реактивні БПЛА розганяються до 550–600 км/год, тоді як наявні дрони-перехоплювачі розвивають лише близько 350 км/год.

Олександр Коваленко з групи «Інформаційний спротив» пояснює, що під час маневрування реактивні дрони змушені знижувати швидкість до 300 км/год, що створює вікно для перехоплення. Однак класичні мобільні вогневі групи з кулеметами вже не можуть ефективно боротися з такими цілями.

Експерти наголошують на необхідності розробки дешевих зенітних ракет малого радіуса дії та швидкісних дронів-перехоплювачів. Використання винищувачів для знищення реактивних дронів економічно невигідне, адже вартість ракети значно перевищує ціну цілі. Особливо актуальним це питання є для півдня України, зокрема Одеси, де російські удари ускладнюють роботу портів.

Перші реактивні дрони росіяни застосували ще у 2024 році, тож їхнє масштабування було питанням часу. Водночас цифра у 11 тисяч БПЛА на місяць, ймовірно, відображає загальні виробничі потужності, а не кількість дронів, які безпосередньо запускатимуть по Україні. Останнім часом середній показник застосування далекобійних дронів становить близько 150 одиниць на добу.