Реактивні «Герані»: чому їх важко збивати і що РФ готує далі

Реактивні безпілотники з'явилися в арсеналі російських військ не цього року, але масовою проблемою вони стали влітку, коли їхня частка серед дронів, випущених по Україні за одну атаку, почала стрімко зростати.

Росія використовує три типи таких апаратів — «Герань-3», «Герань-4» і «Герань-5». Третю й четверту модифікації в Україні традиційно називають Shahed через схожу зовнішню форму з іранськими БПЛА, які запускали по наших містах із 2022 року. Перші «Герані», зібрані в РФ, мали чотирициліндрові двигуни, тоді як «Герань-3» уже оснащена реактивним.

Про перше можливе застосування реактивних «Гераней» писали ще 2023 року. У вересні минулого року ГУР МО вже мало детальні дані про будову та компоненти цього БПЛА. За оцінками розвідки, «Герань-3» здатна розвивати швидкість від 300 до 370 км/год, а орієнтовна дальність її застосування сягає 1 тис. км.

Дослідивши уламки «Герані-4», фахівці з'ясували: апарат, виготовлений в Алабузі, має mesh-модем для безперебійного зв'язку, камеру з оптичним і цифровим зумом, захищену 16-канальну антену, що ускладнює роботу українських засобів РЕБ, а також систему навігації, зокрема через GSM-зв'язок. Бойова частина сягає 90 кг, а серед компонентів переважають іноземні — здебільшого китайські, але є й західні. Російською залишається збірка.

«Турбореактивний двигун дозволяє підняти „Герань-4“ на висоту до 8 тис. метрів стабільно. І летіти зі швидкістю 450–500 км (буває і більше) по території України. Летить швидко і високо, тому є поки проблеми зі збиттям „Гераней“. 8 тис. метрів — це майже як нормальний цивільний літак. Реактивний, маленький», — розповів експерт, чиє ім'я та посаду не розкривали з міркувань безпеки.

Двигун на «Герань-4» більший, ніж у попередника, і це цивільний китайський виріб, який можна придбати навіть в Україні. Завдяки камерам оператор, що запускає дрон з Орла, Брянська чи окупованого Криму, за наявності зв'язку бачить об'єкт атаки. Саме такий БПЛА вдарив по будівлі СБУ та складу зі зброєю в селі Мила на Київщині.

«Герань-5» у ГУР МО називають недорогою крилатою ракетою. Вона виконана за нормальною аеродинамічною схемою, але конструктивно й технологічно схожа на іранський безпілотник Karrar, тож власною розробкою РФ її вважати складно.

Влітку відбувся активний перехід Росії на реактивні «Герань-4/5». У розвідці це пояснюють тим, що Сили оборони навчилися успішно збивати «Герань-2» за допомогою перехоплювачів.

«У липні вони трохи знизили інтенсивність ударів безпілотниками і зменшили кількість виробництва, оскільки вони переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні „Герань-4“ та „Герань-5“. В одній із нещодавніх атак 50% уже складали саме турбореактивні безпілотники. Тепер для них нам потрібні інші перехоплювачі з відповідною швидкістю або мала ППО», — повідомив заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький.

За даними Повітряних сил ЗСУ, у червні окупанти застосували 350 реактивних дронів, у липні — вп'ятеро більше. У серпні та вересні тенденція збереглася: лише за перші три тижні вересня по Україні випустили приблизно 1800–1900 таких БПЛА, а загалом — уже майже 7700. Станом на 8 вересня українська розвідка оцінювала, що РФ може запускати до 500 реактивних Shahed на добу. В Офісі президента зазначали, що ці дрони вилітають практично одразу із заводу.

«Їх стає більше. Відсоток збиття, звісно, залишається доволі високим, враховуючи обмежені сили та засоби Повітряних сил. Тут близько 60% реактивних БПЛА збивається на різних етапах їхнього прольоту», — розповів керівник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За його словами, поки більшу роль у збиванні відіграє авіація. Якщо для звичайних дронів показник ураження становить 90–95%, то для реактивних у серпні він тримався на рівні 60%. Наприкінці літа стало відомо про перші успішні випробування перехоплювачів реактивних дронів, а у вересні керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що відсоток збиття зростає.

За даними Міноборони станом на кінець літа, в Україні є чотири потенційні типи перехоплювачів, здатних збивати такі цілі. 18 вересня президент Володимир Зеленський оголосив, що перехоплювачі реактивних безпілотників від двох компаній успішно пройшли бойові випробування, а наступного дня показав у роботі дрон-перехоплювач, який допомогла створити СБУ.

Утім, це не остання загроза. 14 вересня радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) попередив, що росіяни працюють над дешевими крилатими ракетами («Бандероль», «Дань-Т», «Дань-М», «Герань-5»), які можуть летіти зі швидкістю 500–750 км/год на дуже низьких висотах і активно маневрувати.

«Нам потрібно також зараз думати про те, що буде через п'ять місяців, а там уже не будуть працювати реактивні перехоплювачі, бо швидкість там ще вища. І потрібно робити українські дешеві ракети для того, щоб збивати оце все. І в нас зараз є п'ять, буквально там пів року», — наголосив Флеш.

Отже, реактивні «Герані» залишаються складною ціллю через швидкість і висоту, але Україна поступово нарощує частку їхнього ураження. Водночас наступним викликом для протиповітряної оборони можуть стати дешеві крилаті ракети, для яких знадобляться нові, швидші засоби перехоплення.