Реактивні дрони: як Україна відповідає на нову загрозу з неба

2 вересня 2026, 16:48 ·721 слівредакція

Росія нарощує виробництво реактивних дронів, які вже замінюють класичні «Шахеди». Українські перехоплювачі поки що відстають за швидкістю, але програма протидії активно розвивається.

Російські війська дедалі активніше застосовують проти України реактивні безпілотники, які стають серйозним викликом для систем протиповітряної оборони. Якщо проти гвинтових «Герань-2» ефективність збиття сягає 90–95%, то проти нових реактивних апаратів цей показник становить лише трохи більше 60%. Різниця у 30 відсоткових пунктів означає понад тисячу додаткових влучань на місяць по цілях, які обирає оператор.

За даними експертів, Росія вже виробляє близько 3000 реактивних дронів «Герань-4/5» щомісяця, що перевищує випуск гвинтових «Герань-2» (2800 одиниць). Якщо за весь минулий рік у небі над Україною було помічено 180 таких апаратів, то лише за серпень 2026-го — уже 2800. Це свідчить про поступове заміщення старого типу озброєння новим.

Основна проблема — швидкість. Реактивна «Герань-4» розвиває до 500 км/год, а «Герань-5» — до 600 км/год. Наявні перехоплювачі, зокрема Sting, мають достатню стелю (7000 метрів), але їхня швидкість (315 км/год) не дозволяє наздогнати ціль. Використання дорогих ракет, як-от Patriot ($3,5 млн за постріл), економічно невиправдане проти цілі вартістю $75 тисяч.

Серед нових загроз — «Бандероль» (швидкість 500–560 км/год, у пікіруванні до 650) та «Дан-Т» із бойовою частиною 135 кг, що запускається з літаків Су-34 і Су-57. Це фактично крилаті ракети мобілізаційного класу. Ключові компоненти — китайські двигуни, які вільно продаються на цивільному ринку, що ускладнює санкційний тиск.

У відповідь Україна розгортає власну програму реактивних перехоплювачів. 21 серпня на озброєння став перший зразок Alexa Spatium, комплекс LITAVR+ розвиває понад 400 км/год, а ще чотири моделі проходять бойову апробацію. Ставка робиться на дрони-перехоплювачі, які вже показали майже 70% ефективності проти старих «Шахедів». Авіація також долучається: F-16 з ракетами APKWS збиває цілі приблизно за $30 тисяч за постріл.

Експерти наголошують: для досягнення 90% ефективності потрібно вирішити кілька ключових завдань. Найголовніше — локалізувати виробництво турбореактивних двигунів, оскільки Україна вже викуповує майже всю європейську продукцію цього класу, конкуруючи сама з собою. Також необхідно розширити мережу радарів та захистити авіацію від російських ракет Р-60, які ворог уже встановлює на свої дрони. Окрім того, важливо бити по місцях запуску та виробничих потужностях РФ.

За оптимістичними прогнозами, за наявності достатньої кількості двигунів Україна може вийти на 80–85% ефективності до середини 2027 року, а до 90% — до кінця того ж року. Орієнтовна вартість програми на перший рік — $1,5–1,8 млрд, що значно дешевше за альтернативу з використанням Patriot ($94 млрд). Втім, росіяни вже планують на 2027 рік запуск 10 тисяч дешевих ракет «Дан-Т», тож перегони тривають.