Ракетні удари по Києву наближають кризу в Росії — аналіз

Київ продовжує зазнавати російських балістичних атак, і найближчим часом Україна навряд чи отримає можливість повністю їх зупинити. Від початку повномасштабного вторгнення Росія має чисельну та технологічну перевагу, зокрема доступ до озброєнь, яких немає в українських військових.

Однак ці удари не змінюють стратегічної картини. Росія може завдавати шкоди, руйнувати інфраструктуру та забирати життя, але це не наближає її до перемоги. Порівняно з минулим літом, коли Київ атакували сотні дронів, зараз використовується кілька десятків балістичних ракет — інтенсивність змінилася, але суть протистояння лишилася тією ж.

Ключовий чинник — економічне виснаження Росії. Війна потребує колосальних витрат: на озброєння, найманців, паливо та комплектуючі, які Москва закуповує за кордоном за гроші. На відміну від України, яка має безпрецедентну міжнародну підтримку, Росія змушена покладатися лише на власні ресурси та платні послуги союзників.

Росія вже вичерпала накопичення і підійшла до межі, коли для фінансування війни доводиться вдаватися до емісії. Це неминуче прискорить економічні проблеми: бізнес починає скорочувати витрати, відмовлятися від інвестицій і виводити капітали з країни. Такі дії лише поглиблюють кризу, яка стає дедалі невідворотнішою, особливо на тлі падіння доходів від нафти й газу.

Підрив макрофінансової стабільності, порушення незалежності центрального банку та вимоги Кремля знайти гроші будь-якою ціною — це фундамент майбутнього колапсу. Процеси йдуть повільно, тож Путін сподівається, що встигне скористатися стоп-краном. Він намагається зробити зиму нестерпною для киян, розраховуючи на соціальний тиск і заклики до «миру будь-якою ціною». Але кожен день війни виснажує російську економіку.

Отже, навіть нічні обстріли Києва наближають поразку Росії. Путін спроможний знищити окремий об'єкт чи бізнес, але не може підірвати макрофінансову стійкість України, яка спирається на постійну підтримку партнерів. Натомість він власноруч руйнує економічну основу власної країни.