ППО України: від старих БУКів до турбореактивних перехоплювачів

Автор, який нині служить у лавах ЗСУ, звертає увагу на поширений в соцмережах коментар: реактивний шахед нібито пролетів через увесь Київ, а сили ППО лише спостерігали за ним. За його словами, фахівці з військових напрямків змушені зберігати мовчання, щоб не розкривати ворогу деталі розгортання сил і засобів, тоді як у публічному просторі домінують дилетантські оцінки.

Він нагадує хронологію: після 1991 року Україна мала значне угруповання ППО — від «Шилок» та «ОС» до С-300 і великої кількості ПЗРК, а також промисловість і підготовлених фахівців. Проте роки Незалежності супроводжувалися продажем комплексів за кордон, зняттям решти з озброєння, скороченням фінансування науки й армії. Це призвело до втрати елементної бази для перспективних ЗРК та занепаду оборонних підприємств.

У 2022 році, за словами автора, небо втримало саме те ППО, яке встигли відновити з 2014 по 2022 рік. Перші крилаті ракети та авіацію росіян знищували старі БУКи, С-300, МіГ-29, Су-27 і ПЗРК. Згодом надійшли «Петріоти», «Гепарди», «Хоуки» та авіація від партнерів.

Новим викликом стали іранські шахеди. Виявилося, що розвинений світ відвик боротися з дешевими масовими низькошвидкісними цілями, а «Петріоти» й винищувальна авіація проти них майже безсилі. Зросла роль кулеметів, мобільних вогневих груп, ЗУ-23-2, модернізованих «Шилок» і гармат С-60. Усе це розгорталося в складних умовах — під ударами по ремонтних базах і за нестачі боєприпасів, ракет та радарів.

Коли росіяни підняли висоту польоту дронів, кульова зброя втратила ефективність. Тоді й з'явилися дрони-перехоплювачі — рішення, яке, за словами автора, ухвалили невідомі інженери, перетворивши FPV-дрон на засіб знищення шахедів. Саме вони, на думку військового, «зламали зуби РФ» у спробі завалити Україну тисячами «Гераней» та «Гербер».

Нині ж з'явилася нова ітерація загроз — турбореактивні «Герані» та «Бандеролі». Це інші висоти й інша логіка застосування, за якої кулі та звичайні мультироторні перехоплювачі практично недієві. Конструкторські бюро знову шукають рішення, долаючи брак деталей для турбореактивних перехоплювачів.

Автор наголошує: критикувати за прильоти легко, але варто визнавати й тисячі збитих цілей, які не долетіли до міст. Позиції ППО для ворога — пріоритетна ціль, і військові гинуть, не кидаючи постів. Він закликає не називати бійців ППО зневажливо, адже армія залишається всім, що має Україна.