ППО не виграє війну: Україна має бити по пускових до запуску ракет

Українська протиповітряна оборона традиційно оцінюється за кількістю перехоплених ракет і дронів. Кожне влучання ворога сприймається як врятовані життя. Проте війна давно вийшла за межі простої формули «запустили — збили». Дедалі актуальнішим стає питання: як зробити, щоб ракети взагалі не злетіли. Саме тут пролягає межа між реактивною обороною та діями на випередження.

Проблема не лише в тому, що Росія нарощує інтенсивність атак. Навіть додаткові комплекси Patriot і більша кількість ракет-перехоплювачів не розв’яжуть проблему остаточно. Будь-яка система ППО має фізичні та виробничі обмеження: для збиття однієї балістичної ракети часто потрібно кілька перехоплювачів. Водночас противник збільшує виробництво озброєння, отримує боєприпаси від союзників і комбінує різні типи ударів. Цю гонку неможливо виграти лише обороною.

Ефективніша стратегія — позбавити противника можливості здійснити запуск. Це означає роботу по всьому ланцюгу підготовки атаки: пускові установки, аеродроми стратегічної авіації, місця накопичення боєприпасів, логістичні вузли, залізничні ешелони, склади, підприємства та паливну інфраструктуру. Без цих елементів навіть найсучасніша ракета залишається лише металом.

Ключову роль відіграє розвідка. Далекобійні безпілотники чи ракети недостатні без точної інформації про цілі. Космічна розвідка, радіоелектронні засоби, супутниковий моніторинг і технічна розвідка партнерів здатні виявляти переміщення мобільних комплексів, підготовку літаків до вильоту, завантаження ракет і рух ешелонів ще до початку бойового завдання. Співпраця із західними розвідувальними структурами набуває принципового значення: йдеться не лише про попередження про повітряну тривогу, а про можливість удару до моменту запуску.

Україна вже має технологічні можливості для таких операцій: дальність ударних безпілотників, розвиток власних ракетних програм і бойовий досвід. Але цей потенціал має працювати системно. Будь-яке зволікання коштує дорого: місяці означають тисячі ракетних ударів, сотні зруйнованих будинків і десятки життів. Швидкість ухвалення рішень, військова економіка та подолання бюрократії стають такими ж важливими, як і нові системи ППО.

Війна змінюється, і стратегія має змінюватися разом із нею. Перемогу приносить не лише здатність перехопити удар, а здатність позбавити противника можливості його завдати. Майбутнє війни вирішується не над українськими містами, а в момент, коли пускова установка ще тільки готується до запуску.