На Олександрівському напрямку росіяни кидають поранених і мінують усе підряд

За словами Писаренка, невеликі групи російських військових виявляє українська аеророзвідка, після чого по них працюють Сили оборони. Окупанти щодня намагаються повернути втрачені позиції, але замість евакуації травмованих командування просто підкидає нових солдатів.

Окрему небезпеку на цій ділянці фронту становить хаотичне мінування. Росіяни маскують протитанкові та протипіхотні міни під звичайні коробки, пачки, магазини та радіостанції. Водночас противник намагається накопичувати сили для нових атак, попри втрати серед особового складу. Паралельно ворог активно застосовує авіацію, керовані авіабомби та масоване мінування території під час відступу.

Російські дрони контролюють маршрути української логістики, тому Сили оборони дедалі активніше застосовують наземні роботизовані комплекси та гексакоптери для доставки вантажів на передову. Це дозволяє менше ризикувати особовим складом під час постачання боєприпасів і провізії.

Зона ураження ворожих безпілотників на окремих ділянках сягає 2-10 кілометрів, тоді як українські військові вже уражали цілі окупантів на відстані понад 20 кілометрів. Це свідчить про технологічну перевагу Сил оборони у застосуванні дальніх ударних дронів на цьому напрямку.

Частина територій на Олександрівському напрямку досі залишається у сірій зоні, де жодна зі сторін не має стійкого контролю. За оцінками аналітиків ISW, ЗСУ перехопили ініціативу на фронті та звели нанівець здобутки РФ, що підтверджує тенденцію до ослаблення наступального потенціалу окупантів на кількох ділянках.