Науседа: дрони над Балтією — спосіб Москви тиснути на союзників України

Заява литовського президента пролунала після інциденту, який стався в ніч на 15 вересня. Тоді винищувачі патрульної місії НАТО вперше знищили в повітряному просторі Литви безпілотник невстановленого типу, що залетів із боку Білорусі.

Науседа назвав подібні випадки в Європі черговою спробою Москви покарати країни, які підтримують Україну. «Поведінка Росії стає дедалі агресивнішою. Це все більше вказує на певну тенденцію. Не бажаючи вступати у пряму конфронтацію з НАТО, Росія намагається націлити свої дії на ті країни, які є найсильнішими прихильниками України», — сказав він.

За оцінкою президента Литви, Кремль здатен провокувати такі інциденти в різний спосіб, часто дбаючи про те, щоб його причетність не виглядала очевидною. Водночас випадки на кшталт збитого днями дрона, на його думку, ще не означають прямого нападу Росії на Альянс — росіяни, найімовірніше, до такого кроку не готові й не прагнуть його.

«Але це може бути навмисним вчинком – дозволити дрону зійти з курсу й потрапити на територію – не обов'язково Литви, а будь-якої з країн Балтії чи Польщі – щоб тримати громадськість у напрузі. Це, безсумнівно, вигідно Росії», — наголосив Науседа.

Інциденти з безпілотниками останніми днями фіксували не лише в Балтії. 16 вересня дрон помітили поблизу будинку міністра оборони Данії Єппе Брууса — його житло розташоване в комуні Гладсаксе на північ від Копенгагена.

Окремо про загрозу з повітря розповів президент України Володимир Зеленський. За його словами, протягом останніх тижнів росіяни двічі намагалися уразити дронами його літак, а під час останньої спроби за бортом глави держави направили одразу два безпілотники.

Поки що жоден із цих випадків не призвів до прямої військової відповіді Альянсу, однак серія інцидентів у небі над країнами НАТО посилює дискусію про те, як саме союзники мають реагувати на такі дії Москви.