Київські АЗС підключать до адресного оповіщення про дрони

Про підготовку такого механізму повідомила речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп. За її словами, АЗС уже підпадають під алгоритми безпеки, ухвалені Радою оборони Києва, але для них додатково опрацьовують окремий режим оповіщення про рух повітряних цілей.

"Автозаправні станції підпадають під алгоритми, пропрацьовані рішеннями Ради оборони про рівні безпеки, і опрацьовуватиметься додатковий режим оповіщення про наближення ворожих цілей до АЗС для того, щоб вони могли функціонувати до того моменту, поки ворожа ціль не буде рухатись в їхньому напрямку, та на цей період закінчувати прийняття відвідувачів та роботу АЗС", – зазначила Поп.

Ідеться про адресніший підхід: заправки не муситимуть зупиняти роботу на весь час тривалої дронової загрози. Якщо зафіксують рух цілі прямо на конкретний об'єкт, персонал зможе завчасно завершити обслуговування клієнтів і перейти в безпечний режим. Водночас фінансування інженерного захисту самих комплексів – захисних конструкцій та укриттів – покладається на приватних власників мереж.

Нова система продовжує ширші заходи із захисту паливної інфраструктури після серії російських атак на АЗС у Києві. На початку вересня в столиці запровадили диференційовану систему оповіщення: жовтий рівень застосовують зокрема під час дронової загрози, червоний – у разі ракетної, комбінованої або масштабнішої атаки. Це дає бізнесу змогу працювати за менш критичного рівня небезпеки за дотримання вимог безпеки та наявності доступу до укриттів.

12 вересня уряд провів термінову нараду з операторами паливного ринку після зростання кількості ударів по автозаправних комплексах у столиці та на міжнародних трасах. Тоді йшлося про тестування програмного рішення, яке показує напрямок руху ворожих дронів і автоматично попереджає АЗС про наближення. Після випробувань на заправках механізм можуть поширити й на інші види бізнесу. Обговорювали також посилення фізичного захисту – додаткові конструкції для наземної інфраструктури та укриття.

У Київській області подібні заходи почали впроваджувати раніше: 15 вересня Рада оборони Київщини вирішила надати автозаправним комплексам доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Вона дозволяє відповідальним працівникам АЗС у реальному часі бачити рух повітряних цілей і ухвалювати рішення про тимчасове припинення роботи.

Приводом для посилення безпеки стала серія атак на заправну інфраструктуру столиці. 10 вересня російський безпілотник уразив АЗС у Голосіївському районі Києва, постраждали люди; в "Укрнафті" повідомляли, що станція на момент удару не працювала, а персонал і відвідувачі залишили територію після оголошення тривоги. 11 вересня удари зафіксували в Дніпровському та Оболонському районах, 15 вересня – у Дарницькому та Голосіївському. 23 вересня безпілотники знову вдарили по двох АЗС: одна ціль влучила в заправку в Голосіївському районі, ще на одній станції в Дарницькому районі виникла пожежа на даху. В "Укрнафті" заявили, що цей удар став уже шостим на інфраструктуру компанії в Києві за кілька тижнів, і завдяки перебуванню персоналу в укритті постраждалих вдалося уникнути.

На тлі регулярних атак оператори ринку почали встановлювати на АЗС мобільні бетонні укриття та габіони – практику, раніше поширенішу в прифронтових регіонах. За словами Катерини Поп, у Києві працює близько 300 автозаправних станцій, ще близько 600 – у Київській області. У КМВА наголошують, що росія вже застосовувала тактику ударів по паливній і транспортній інфраструктурі у прифронтових регіонах.

Точні строки повноцінного запуску додаткової системи оповіщення для столичних АЗС, перелік мереж, які до неї підключать, і технічний механізм передачі попереджень наразі публічно не уточнювали.