Харків розробляє нові інженерні засоби захисту від FPV-дронів

Минулого місяця ворог суттєво змінив тактику: FPV-дрони стали одним із головних інструментів терору проти Харкова. За даними мера Ігоря Терехова, зі 109 атак 51 була здійснена FPV-безпілотниками — 45 влучань із детонацією та шість дронів, які не спрацювали. Тобто в середньому кожен другий удар по місту припадав саме на цей тип озброєння.

Терехов наголосив, що такі дрони становлять принципово інший рівень загрози: вони летять низько, можуть керуватися через оптоволокно, з’являються раптово та полюють не лише на нерухомі об’єкти. Безпілотники атакують цивільні автомобілі під час руху, вантажівки, хлібовози, машини, що розвозять воду, а також автозаправні станції та паливні колонки. Лише за один із липневих тижнів понад половину ворожих дронів було спрямовано на транспорт та об’єкти з пальним.

Міська влада працює над протидією цим ударам спільно з військовими та обласною військовою адміністрацією. Як зазначив мер, саме військові визначають, де і які засоби можуть бути ефективними, адже універсального рішення проти FPV сьогодні не існує. Антидронові сітки можуть спрацювати в одному випадку, але не захищають від усього спектра озброєння — реактивних дронів, ракет чи керованих авіабомб.

Водночас Харків пропонує власні технічні підходи, випробовує їх і реалізовує те, що погоджено з військовими. Частину необхідних конструкцій та елементів захисту виготовляють і встановлюють комунальні підприємства. «Я вдячний нашим інженерам, фахівцям комунальних підприємств і всім працівникам, які беруться за завдання, яких ще кілька років тому взагалі перед нами не стояло. Вони вчаться, конструюють, виготовляють, монтують і вдосконалюють рішення вже в процесі», — зазначив Терехов.

Окрім FPV, у липні ворог застосував проти Харкова керовані авіабомби, реактивні та звичайні «Шахеди», «Італмаси», «Молнії», «Бандеролі», РСЗВ «Торнадо-С» та інші засоби ураження. Удари припадали на житлові райони, лікарні, навчальні заклади, цивільні підприємства та інфраструктуру. За місяць постраждали 217 харків’ян, серед них 24 дитини; загинули восьмеро, зокрема одна дитина.

Ситуаційний центр у липні вмикав повітряну тривогу 278 разів. Загальна тривалість тривог становила майже дві третини місяця, тож більшу частину липня Харків прожив у режимі постійної небезпеки.