ISW: влада РФ не попереджала про атаку дронів, аби не зірвати явку на виборах

Про це йдеться у звіті ISW. На думку аналітиків, керівництво РФ поставило високу явку виборців вище за безпеку цивільного населення, попри те, що українські сили завдавали ударів по стратегічній нафтовій та логістичній інфраструктурі й не цілили навмисно по виборчих дільницях чи об'єктах виборчої інфраструктури.

20 вересня в Московській області не вмикали сирени повітряної тривоги та не розсилали SMS-повідомлень про загрозу з повітря. Водночас роботу мобільного зв'язку обмежили, проте гучних офіційних заяв із цього приводу не було.

Місцеві мешканці скаржилися, що влада не попередила їх про небезпеку удару так, як це робилося під час значно менш масштабних атак. Частина з них висловлювала невдоволення в Telegram-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова, доки там не закрили можливість коментування.

Відомий російський «воєнкор», пов'язаний із Кремлем, розкритикував реакцію влади РФ на ці удари. За його словами, офіційна реакція підриває довіру громадськості до керівництва країни, а обмеження мобільного зв'язку «не надто допомагають».

Як заявив мер Москви Сергій Собянін, столиця зазнала наймасованішої атаки безпілотників — летіло понад 1600 дронів. Кілька БПЛА досягли території Московського НПЗ. Згідно з OSINT-аналізом Astra, Московський нафтопереробний завод (АТ «Газпромнефть-МНПЗ») загорівся внаслідок атаки.

Отже, за оцінкою ISW, пріоритетом для російської влади була явка на виборах, а не інформування населення про повітряну загрозу.