«Герань-5»: реактивний дрон РФ змінює розрахунки ППО

18 вересня 2026, 23:57 ·439 слівредакція

Росія отримала ударний безпілотник «Герань-5» з реактивним двигуном, який за швидкістю, дальністю й потужністю бойової частини помітно перевищує попередні моделі серії. Це скорочує час на виявлення та перехоплення цілі й створює новий сценарій для оборони країн поблизу України.

Попередні «Герані» були створені на базі іранських Shahed-136 і літали зі швидкістю близько 180 км/год. Новинка отримала реактивний двигун і здатна розганятися приблизно до 600 км/год. Різниця в часі критична: відстань у 30 км апарат долає приблизно за три хвилини проти десяти у старішої версії.

Зросли й габарити. Довжина «Герані-5» — близько 6,5 метра, розмах крил — 3,2 метра, максимальна злітна маса — приблизно 850 кг. Бойова частина сягає 90 кг вибухівки, що робить цей дрон значно потужнішим за легші ударні безпілотники.

За даними української розвідки, дальність польоту становить близько 950 км, у повітрі апарат може перебувати до двох годин і підніматися на висоту до 6 тисяч метрів. ГУР зазначає, що «Герань-5» оснащена реактивним двигуном китайського виробництва Telefly, супутниковою навігацією та системою Mesh Network. Саме поєднання дальності, швидкості та великої бойової частини виводить її в окремий клас загрози порівняно з дешевшими й повільнішими дронами-камікадзе.

Для країн НАТО проблема не лише в появі нового типу зброї. Російські безпілотники вже неодноразово наближалися до повітряного простору Альянсу, а під час масованих атак на Україну окремі апарати перетинали кордони сусідніх держав. Швидший дрон залишає обороні менше часу на реакцію, а для країн поблизу України навіть відхилення від маршруту може створити небезпечну ситуацію.

Водночас поява «Герані-5» не означає неминучого удару по території НАТО. Йдеться передусім про новий інструмент, який Росія може застосовувати проти України та для випробування можливостей західної протиповітряної оборони.

Окрема особливість — роль у масованих ударах. Росія вже використовує великі кількості безпілотників, змушуючи Україну витрачати ресурси на перехоплення. «Герань-5» дорожча за простіші дрони, проте її швидкість і бойова частина можуть виправдовувати застосування для окремих цілей. У разі запуску одночасно з іншими дронами та ракетами це створює додаткове навантаження на системи ППО.

Підсумок: безпілотники стають швидшими, важчими й складнішими для перехоплення, а межа між війною в Україні та ризиками для сусідніх держав залишається чутливою.