У Криму виявили дронопорт РФ: що це змінює для портів України

У тимчасово окупованому Криму зафіксували майданчик для російських морських безекіпажних дронів. У районі Новоозерного на озері Донузлав виявили елінг-укриття та 21 стартову позицію, де, за припущенням, можуть розміщувати кілька десятків безекіпажних катерів.

Капітан 1 рангу запасу Андрій Риженко вважає, що сама поява такого об'єкта принципово не змінює ситуацію в Чорному морі. Причина — відсутність великих українських військових цілей, для яких такі дрони були б призначені.

«Для чого вони можуть бути використані — для диверсій, для ударів по цивільних суднах і по наших портах. Але принципової зміни тут, знову ж таки, немає, тому що наша інфраструктура і так дуже сильно потерпає від ударів повітряних дронів і ракет», — сказав Риженко.

За його словами, важливішою за кількість морських дронів є здатність керувати ними на великій відстані. Для цього потрібні ретранслятори, які передаватимуть сигнал між оператором і безпілотником. За наявності відповідних ресурсів Росія потенційно може застосовувати одночасно кілька десятків таких апаратів.

Експерт звернув увагу, що майданчик на Донузлаві недостатньо замаскований. На його думку, демонстративне розміщення техніки може мати інформаційно-психологічну мету.

«Якщо вони дійсно хотіли б приховано мати цю станцію запуску дронів, то вони б зробили це приховано. Або, як мінімум, ці дрони накрили б маскувальними сітками. Тут усе на виду, усе відкрито, усе масштабно», — зазначив він.

Серед можливих завдань російських безекіпажних катерів Риженко називає удари, розвідку, перевезення вибухівки, пошук і встановлення мін, а окремі платформи — запуск інших безпілотників. Деякі моделі, за його даними, мають дальність близько 500 кілометрів і можуть нести до 500 кілограмів корисного навантаження, а більші — до 600 кілограмів вибухівки.

Найнебезпечнішим сценарієм експерт називає атаки на цивільні судна, що прямують до українських портів. За його оцінкою, безекіпажні катери можуть застосовувати на підходах до Одеси, а в перспективі — до Очакова та Миколаєва.

«Найбільш небезпечним є використання звичайних дронів-камікадзе проти цивільних суден, які будуть намагатися заходити в порти України. Зараз це Одеса, а в перспективі це може бути Очаків, Миколаїв», — зауважив він.

Інший ризик — мінування. Безекіпажний катер здатен доставити міну в заданий район і встановити її на дні; після активації вона загрожуватиме суднам. Особливо актуальним це є для відносно мілководної північно-західної частини Чорного моря.

«Оце основна потенційна загроза, скажімо, пов'язана з морськими дронами», — додав Риженко.

Водночас повітряні дрони, за його оцінкою, залишаються для Росії ефективнішим засобом ураження: вони швидші, а протидіяти їм над морем складніше. Морські дрони можна перехоплювати спеціальними підрозділами та патрульними катерами.

Потенційними цілями російських морських дронів Риженко називає також українські корвети та тральщики. На його думку, Росія може намагатися атакувати їх, якщо Україна не матиме достатньо захищеної інфраструктури для базування флоту.

«Якщо ми привеземо наші прекрасні корвети з Туреччини або тральщики, вони можуть бути цілями точно на сто відсотків», — каже він.

Як приклад експерт навів Севастополь і Новоросійськ, де Росія облаштувала системи захисту військово-морських баз від морських дронів. На його думку, Україні також потрібно створювати захищену інфраструктуру для базування військових кораблів.

Окремо Риженко прокоментував знищення 2 вересня українськими військовими російського морського безекіпажного катера поблизу острова Зміїний. Він припускає, що дрон міг виконувати розвідувальне завдання.

«Для мене це означає, що Росії цікаво, що твориться навколо острова Зміїний. Можливо, їм цікаво, що твориться в районі зернового коридору, скоріше за все — зернового коридору, дельти Дунаю», — підсумував експерт.

Загалом, за оцінкою Риженка, основними загрозами для українських портів і судноплавства залишаються російські ракетні та повітряні атаки. Морські дрони додають ще один напрямок загрози — передусім для цивільного судноплавства, портової інфраструктури та військових кораблів.