У Криму виявили дронопорт РФ: нові ризики для портів і судноплавства

У районі Новоозерного на озері Донузлав виявили елінг-укриття для морських дронів і 21 стартову позицію. За припущенням, там можуть базуватися кілька десятків безекіпажних катерів.

Капітан 1 рангу запасу Андрій Риженко вважає, що сам по собі такий об'єкт не змінює розстановки сил у Чорному морі: великих українських військових цілей для цих дронів там фактично немає. «Для чого вони можуть бути використані — для диверсій, для ударів по цивільних суднах і по наших портах. Але принципової зміни тут, знову ж таки, немає, тому що наша інфраструктура і так дуже сильно потерпає від ударів повітряних дронів і ракет», — сказав він.

Ключовим фактором експерт називає не кількість апаратів, а здатність керувати ними на великій відстані — для цього потрібні ретранслятори, які передають сигнал між оператором і дроном. За наявності ресурсів Росія потенційно може застосовувати кілька десятків катерів одночасно. Водночас майданчик на Донузлаві, на думку Риженка, замаскований недостатньо, тож демонстративне розміщення техніки може мати інформаційно-психологічну мету. «Якщо вони дійсно хотіли б приховано мати цю станцію запуску дронів, то вони б зробили це приховано. Або, як мінімум, ці дрони накрили б маскувальними сітками. Тут усе на виду, усе відкрито, усе масштабно», — зазначив він.

Серед завдань, які можуть виконувати російські безекіпажні катери, — удари, розвідка, перевезення вибухівки, пошук і встановлення мін, а окремі платформи здатні запускати інші безпілотники. Деякі моделі мають дальність близько 500 кілометрів і беруть до 500 кілограмів корисного навантаження, більші — до 600 кілограмів вибухівки.

Найнебезпечнішим сценарієм Риженко називає атаки на цивільні судна на підходах до українських портів — нині це Одеса, у перспективі Очаків і Миколаїв. «Найбільш небезпечним є використання звичайних дронів-камікадзе проти цивільних суден, які будуть намагатися заходити в порти України. Зараз це Одеса, а в перспективі це може бути Очаків, Миколаїв», — зауважив він. Другий ризик — мінування: безекіпажний катер здатен доставити міну в заданий район і встановити її на дні, після активації вона загрожуватиме суднам. Особливо актуальним це є для мілководної північно-західної частини Чорного моря. «Оце основна потенційна загроза, скажімо, пов'язана з морськими дронами», — додав експерт.

Потенційними цілями морських дронів Риженко називає також українські корвети та тральщики — якщо флот не матиме достатньо захищеної інфраструктури для базування. «Якщо ми привеземо наші прекрасні корвети з Туреччини або тральщики, вони можуть бути цілями точно на сто відсотків», — каже він. Для прикладу він навів Севастополь і Новоросійськ, де Росія облаштувала захист військово-морських баз від морських дронів, і зауважив, що Україні також потрібна така інфраструктура.

Окремо експерт прокоментував знищення 2 вересня українськими військовими російського морського безекіпажного катера поблизу острова Зміїний. На його думку, дрон міг виконувати розвідувальне завдання. «Для мене це означає, що Росії цікаво, що твориться навколо острова Зміїний. Можливо, їм цікаво, що твориться в районі зернового коридору, скоріше за все — зернового коридору, дельти Дунаю», — підсумував Риженко.

Попри новий напрямок загрози, основними для українських портів і судноплавства залишаються російські ракетні та повітряні атаки. Морські дрони, за оцінкою експерта, додають ризиків передусім цивільному судноплавству, портовій інфраструктурі та військових кораблям.