Пентагон шукає технології для нової гіперзвукової ракети зі швидкістю понад 6000 км/год

Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США (DARPA) 7 серпня опублікувало запит до американських компаній, університетів та дослідницьких установ щодо концепції гіперзвукової крилатої ракети нового покоління. Пропозиції прийматимуть до 6 жовтня.

Йдеться про збір технологічних ідей, а не про укладення контракту. На основі отриманих матеріалів агентство планує визначити технічні вимоги та стратегію майбутньої програми.

Основна вимога — швидкість понад 6000 км/год. Однак DARPA шукає не просто швидку ракету, а технологічний стрибок, який дозволить ефективніше долати сучасні інтегровані системи ППО. Ключовою особливістю має стати повітряно-реактивний двигун, зокрема на основі scramjet — надзвукового прямоточного двигуна, який використовує кисень з атмосфери замість бортового окисника.

Нова програма спирається на попередні напрацювання. У межах програми HAWC у січні 2023 року ракета Lockheed Martin розігналася до понад 6000 км/год, піднялася на висоту понад 18 км та подолала близько 560 км. Результати стали основою для програми MoHAWC, у межах якої DARPA продовжила випробування.

Потреба в новій зброї пояснюється ускладненням систем ППО Росії та Китаю, які об'єднують радари, зенітні ракети та винищувачі в єдину мережу. Традиційні далекобійні ракети можуть ставати менш ефективними проти такої багаторівневої оборони. Гіперзвукова зброя має поєднувати високу швидкість, велику дальність і маневреність.

Водночас США стикаються з труднощами переходу від експериментальних технологій до серійного виробництва. Програма ВПС HACM, яка має перетворити напрацювання HAWC на бойову ракету, вже має затримки: кількість льотних тестів скоротили з семи до п'яти, а початкова оперативна готовність очікується не раніше 2029 фінансового року. Вартість програми наближається до $2 млрд.

Тому DARPA вимагає проєктування з урахуванням масового виробництва ще на ранніх етапах. Агентство також розглядає різні конфігурації ракети — від компактних для внутрішніх відсіків винищувачів до більших для бомбардувальників, кораблів або наземних платформ. Окремо шукають нові рішення в двигунах, жаростійких матеріалах та методах випробувань.

Для України ця технологічна гонка означає, що майбутня ППО має бути готовою до зброї, яка залишає дедалі менше часу на виявлення та перехоплення.