На Черкащині вдосконалили наземні роботизовані комплекси: бензиновий двигун і запас ходу до 100 км

На одному з виробництв Черкаської області наземні роботизовані комплекси збирають уже п'ятий рік. За словами інженера-конструктора Олександра Сивця, нинішні моделі суттєво відрізняються від тих, що виготовляли на початку повномасштабного вторгнення. Кожна партія проходить удосконалення, і самі військові приїжджають на підприємство, щоб визначити необхідні характеристики.

«У кожній партії постійно йде якесь удосконалення. Тобто одне й те саме ми не робимо. Самі військові приїжджають до нас і говорять, що їм потрібно — тобто які дані, характеристики, і ми змінюємо», — пояснив Олександр Сивець.

Окрім технічних змін, машини почали облаштовувати сучасною електронікою. Для цього виробництво об'єдналося з іншою компанією, яка спеціалізується на цьому напрямі. Тестування проводять спільно.

Керівник одного з виробництв Сергій Шмиголь розповів, що його компанія починала два з половиною роки тому зі збору акумуляторів, а нині розширила потужності.

«Д уже класна команда підібралася. Це люди, які мають експертизу зі збирання акумуляторів, мають досвід в програмуванні, інженерії. Вони підібрали класне обладнання, спілкувалися з людьми, які займаються цим давно на ринку і зібрали власну систему. Власне програмне забезпечення написали, оптимізували системи для керування і таким чином заколабилися з іншою компанією, яка займається металообробкою», — пояснив Сергій Шмиголь.

За його словами, раніше дальність керування дроном з пульта становила 500–1000 метрів, згодом зросла до п'яти-десяти кілометрів. Нині ж потрібні засоби зв'язку, які дозволяють керувати машиною на відстані 50–70 кілометрів або через Starlink з будь-якої точки світу, адже сіра зона і зона розмежування значно більші.

Один із комплексів оснастили на конкретний запит військових: дві камери спереду та ззаду, а також додаткова, що обертається і бачить перешкоди навіть під кузовом. Ключова перевага — бензиновий двигун із запасом ходу від 100 кілометрів на одній заправці.

«Ми пішли в вектор не електричних, а бензинових. Його ключова перевага, що в нього запас ходу на одній заправці двигуна від 100 кілометрів. Закінчилося пальне, за буквально менше хвилини ти доливаєш ще 10 літрів, і їде ще додатково 80-100 кілометрів», — зазначив Сергій Шмиголь.

Це дає переваги і у швидкості. Якщо електричні комплекси розвивали від п'яти до 20 кілометрів на годину, то цей розганяли до 56 через Starlink. Особливо цінно це під час евакуації. Нині тривають тестування, під час яких виявляють помилки, щоб усунути їх до відправлення комплексів на фронт. Виробники також чекатимуть на відгуки від військових.