Бригада «Скіф» тренує збиття FPV-дронів у VR-симуляторі

На Харківщині гвардійці 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» готуються до реальних зустрічей з ворожими FPV-дронами за допомогою спеціального тренажерного комплексу.

Заняття побудовані у два етапи. Спершу військовий відпрацьовує стрільбу за сценарієм, який задає комп’ютер. Далі починається віртуальний спаринг із живою людиною: симулятором FPV-дрона керує інструкторка з бойовим досвідом Олена на позивний «Весна», а боєць у VR-окулярах намагається уразити ціль із рушниці.

«За рік технології пішли вперед. Ці заняття як ніколи актуальні. Хлопці тільки вчаться. Багаторазове тренування обовʼязково дасть свої результати. Зараз у вправі я здійснювала маневри навколо стрільця на великій відстані, щоби патрони не могли дістати до дрона. Це важливо враховувати при стрільбі з рушниці. Коли дроном керує реальна людина, це може бути непередбачено, тому треба муштрувати реакцію, щоби мати змогу стріляти на упередження», — розповідає «Весна».

Сценарій максимально наближений до умов бойової позиції. Після кожної вправи інструктори розбирають помилки та коригують дії військових, за потреби вправу повторюють. У тренажері можна змінювати погодні умови й час доби — додавати дощ, туман чи бурю, тренуватися вдень або в сутінках.

Інструктор Євген на позивний «Єнот» відповідає за роботу зі зброєю та стрільбу, тоді як «Весна» — за дрони та поводження з ними: як реагувати на безпілотники, що вони можуть нести, як і на якій швидкості літають, з яких напрямків заходять.

«Ми не навчаємо, як варити суп або рубати дрова. Ми даємо ту інформацію, яка допоможе вижити: як реагувати в бойових умовах, користуватися різними видами озброєння. Адже дрон може з’явитися в будь-яку секунду: яка зброя буде під рукою, ту схопиш і будеш нею працювати. Добиваємося того, щоб у кожного бійця виробилася м’язова пам’ять. Щоб він навіть головою не встиг подумати, а руки вже почали працювати, реагувати», — зауважує «Єнот».

Євген має бойовий досвід: у 2019–2021 роках працював інструктором, потім звільнився з війська, а у 2022 році повернувся до служби. Під час повномасштабної війни він дістав тяжке поранення й після цього зосередився на інструкторській роботі. За його словами, навчати інших складніше, ніж воювати самому, бо до кожної людини потрібно знайти підхід.

«Хтось краще розуміє, коли на пальцях пояснюєш, комусь на власному прикладі показуєш. Декому стає зрозуміліше, коли відео покажеш або з власного досвіду розкажеш», — каже Євген.

Військовослужбовець Віталій на позивний «Джокер» тренувався на симуляторі вперше. «Коли справжній летить, це страшніше. Але тут реалістичне навчання: як зі справжньою зброєю, просто бачиш картину, як у мультику», — розповідає він.

Олексій на позивний «Батік» уразив віртуальний дрон із другої спроби. Він служить у Національній гвардії з 2016 року, родом із Харківської області, повномасштабне вторгнення зустрів удома, після чого вивіз сім’ю та повернувся до служби. За його словами, під час тренування виникло напруження, схоже на те, що буває при реальній атаці.

«Бачив, як наближаються дрони, чув їхнє дзищання. Трохи було мандражу. Звуки, відео — все наближено до реальних умов. На жаль, дрони залітають до нас по декілька разів на день. Такі вправи покращують навички. Це дає шанс відчути без втрати військовослужбовця, як на тебе летить дрон», — розповів Олексій.

Серед тих, хто тренується, — військова, яка до служби працювала вчителькою початкових класів. Віртуальний FPV-дрон вона успішно уразила з другої спроби. «Під час першої спроби було складно прицілитися, впіймати ракурс, щоби попасти. Друга спроба була набагато легша», — каже вона.

Головна мета занять — сформувати швидку реакцію на повітряну загрозу. Віртуальні тренування дають змогу багаторазово відпрацьовувати дії без ризику для життя, а що більше змінюються сценарії та умови, то більше ситуацій боєць може відпрацювати заздалегідь.